ФАХІВЕЦЬ ЯК СУБ’ЄКТ ПОВОЄННОГО ВІДТВОРЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА

Анотація

У статті проведено комплексне теоретико-методологічне дослідження ролі фахівця як активного суб’єкта системи відтворення економічних ресурсів підприємства в умовах повоєнного відновлення. Актуальність роботи зумовлена необхідністю пошуку внутрішніх драйверів ревіталізації суб’єктів господарювання в умовах критичного дефіциту інвестиційного капіталу та фізичного руйнування інфраструктури. У дослідженні обґрунтовано парадигмальний зсув від сприйняття персоналу як пасивного ресурсу до визнання його стратегічним агентом змін, здатним конвертувати інтелектуальний потенціал у реальні активи. Виявлено деструктивний вплив воєнних дій на ресурсне середовище підприємства у трьох вимірах: фізичному, логіко-інформаційному та соціально-кадровому. Доведено, що саме інтелектуальний потенціал фахівця є «пусковим механізмом» регенерації, забезпечуючи перехід від стадії виживання до сталого розвитку. Розроблено сучасний компетентнісний портрет фахівця нової генерації, який інтегрує професійну резильєнтність, когнітивну гнучкість та цифрову адаптивність. Функціональна роль суб’єкта деталізована через напрями реновації матеріальних активів на засадах економіки замкненого циклу, фінансового інжинірингу та відновлення нематеріальних активів підприємства. Особливу увагу приділено інституційному забезпеченню реалізації суб’єктності через демократизацію управління та впровадження систем спільного володіння (ownership culture). Практична значущість результатів полягає у формуванні прикладного інструментарію для HR-менеджменту та стратегічного планування, що орієнтований на випереджальний розвиток підприємства у постконфліктний період.