TECHNOLOGY ORIENTED REDOCUMENTATION OF LEGACY SOFTWARE

Автор(и)

  • Оlena Avramenko

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.48.56

Анотація

Abstract. The article describes the method of redocumentation of legacy software intended for using insoftware reengineering. Documents that are created in redocumentation should meet the requirements ofsoftware development technology to be used in forward engineering. Software document models located atdifferent abstract levels are proposed: model of software document, meta-model of the document of thedevelopment technology, model of the development technology document. The models created are used in themethod implementation based on the model-driven approach. According to this approach, redocumentationis considered to be the process of creating a set of legacy software documents by transformation models ofdocuments, the documents contents being formed on the basis of legacy software views set.Keywords: legacy software, model-driven approach, model of document, redocumentation.

Посилання

Chikofsky, E. J.; CrossI, J. H. 1990. Reverse

Engineering and Design Recovery: A Taxonomy.

IEEE Software. January: 13–17

Сидоров, Н.А.; Хоменко, В.А.; Авраменко, Е.А.

Реинженерия проектов программного

обеспечения // Проблеми програмування. –

– № 2,3. – С. 31–38.

[Sidorov, N.А.; Khomenko, V.А. , Avramenko, Е.А.

Reengineering projects software. Problems in

programming. N 2,3: 31–38.] (in Russian).

Jones, C. 1996. Applied Software

Measurement. McGraw-Hill. Second edition. 425 p.

Wong, Kenny; Tilley Scott, R.; Müller,

Hausi A.; Storey, Margaret-Anne, D. Structural

Redocumentation: A Case Study. IEEE Software,

Vol. 11, N. 6, January 1995: 501–520.

Technical report Software Reengineering

Assessment Handbook (SRAH). Version 3.0.

JLC-HDBK-SRAH, March 1997. 234 p.

Сидоров, Н.А.; Авраменко Е.А. Метод и

средства редокументирования наследуемого

программного обеспечения // Проблеми

програмування. – 2008. – № 2,3. – С. 229–238.

[Sidorov N.А.; Avramenko, Е.А. 2008. Method

and facilities of the legacy software

redocumentation. Problems in programming.

N 2,3: 229–238.] (in Russian).

Mellor, S.J.; Clark, A.N.; Futagami, T. 2003.

Model-Driven Development. IEEE Software.

Vol.20, N 5: 14–18.

Jacobson, J.; Booch, G.; Rumbaugh, J. 1999.

The Unified Software Development Process.

Addison-Wesley Professional. 512 p.

Turner, M. S. V. 2006. Microsoft® Solutions

Framework Essentials. Microsoft Press. 340 p.

Oracle Method®. 2000. CDM Classic

Method Handbook. Realease 2.6.0. Oracle corp.

p.

ISO/IEC 15910:1999 (E) – Information

technology – Software user documentation process

Авраменко, О.А. Архітектура засобів

редокументування успадкованого програмного

забезпечення // Вісник НАУ. – 2007.–

№ 3-4 (33). – C. 58–62.

[Avramenko, О.А. 2007. Architecture of facilities

of legacy software redocumentation. Proceedings of

NAU. N 3-4 (33): 58–62.] (in Ukrainian).

Downloads

Опубліковано

02.04.2012

Як цитувати

Avramenko О. (2012). TECHNOLOGY ORIENTED REDOCUMENTATION OF LEGACY SOFTWARE. Вісник Національного авіаційного університету (архів), 48(3), 119–124. https://doi.org/10.18372/2306-1472.48.56

Розділ

Інформаційні технології

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).