ПОГЛИНАННЯ ЗВУКУ В РОЗЧИНАХ ПОБЛИЗУ КРИТИЧНОЇ ТЕМПЕРАТУРИ РОЗШАРУВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.23.1123Анотація
Розглянуто результати дослідження особливостей поведінки коефіцієнта поглинання звуку в розчинах з критичною концентрацією поблизу критичної температури розшарування за допомогою методів акустичної спектроскопії. Отримані дані підтверджують висновки динамічної теорії критичних явищ.
Посилання
Поташинский А.З., Покровский В.Л. Флуктуационная теория фазовых переходов. – М.: Наука, 1982. – 381 с.
Анисимов М.А. Критические явления в жидкостях и жидких кристаллах. – М.: Наука, 1987. – 272 с.
Kadanoff L.P., Swipt J. // Phys. Rev. – 1968. – Vol. 166, №1. – P. 89–101.
Halperin B.I., Hohenberg P.C. //Phys. Rev. –1969. – Vol. 177, №2. – P. 952–971.
Сперкач В.С. Механизмы акустической релаксации в жидкостях: Дис…д-ра физ.-мат. наук: 01.04.14. – Ташкент, 1990. – 340 с.
Руденко О.П., Сперкач В.С. Експеримен-тальні методи визначення поглинання звуку в рідинах // Метод. рек. для студ. фіз. спец. – Полтава, 1992. – 68 с.
Downloads
Як цитувати
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
