КІНЕТИКА ЗМІНИ СКЛАДОВИХ МАСТИЛЬНОГО ШАРУ ПРИ ТЕРТІ КОНТАКТНИХ ПОВЕРХОНЬ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВАХ

Автор(и)

  • В.І. Маленко Аерокосмічний інститут НАУ

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.22.1082

Анотація

 Розглянуто проблему прогнозування розвитку неприпустимих видів зносу – схоплювання і заїдання. Показано кінетику зміни складових товщини мастильного шару з використанням методу роздільного вимірювання товщини мастильного шару. Експериментально встановлено взаємозв’язок і основні закономірності зміни між сумарною товщиною мастильного шару і триботехнічними параметрами – моментом і роботою тертя.

Посилання

Дроздов Ю.Н. Трение и износ в экстремальных условиях. – М.: Машиностроение, 1986. – 224 с.

Чихос Х. Системный анализ в триботехнике. – М.: Мир, 1982. – 351 с.

Downloads

Як цитувати

Маленко, В. (2004). КІНЕТИКА ЗМІНИ СКЛАДОВИХ МАСТИЛЬНОГО ШАРУ ПРИ ТЕРТІ КОНТАКТНИХ ПОВЕРХОНЬ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВАХ. Вісник Національного авіаційного університету (архів), 22(4), 69–74. https://doi.org/10.18372/2306-1472.22.1082

Розділ

Сучасні авіаційно-космічні технології

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).