МОДЕЛЮВАННЯ БАГАТОШАРОВИХ АЕРОДРОМНИХ ПОКРИТЬ НА ОСНОВІ ЧИСЕЛЬНО-АНАЛІТИЧНОГО МЕТОДУ ПОТЕНЦІАЛУ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.22.1073Анотація
Розглянуто проблеми врахування розподільних властивостей багатошарових аеродромних покрить на пружній основі, що ігноруються в найпростішому випадку вінклерівської основи. Наведено апарат реалізації чисельно-аналітичного методу потенціалу при аналізі напружено-деформованого стану багатошарового покриття, що складається з двох ізотропних шарів з розділовим прошарком між ними.
Посилання
Кульчицкий В.A. Аэродромные покрытия. Современный взгляд. – M.: Физматлит, 2002. – 528 с.
Верюжский Ю.В. Численные методы потенциала в некоторых задачах прикладной механики. – К.: Вища шк., 1978. – 184 с.
Downloads
Як цитувати
Шевченко, О. (2004). МОДЕЛЮВАННЯ БАГАТОШАРОВИХ АЕРОДРОМНИХ ПОКРИТЬ НА ОСНОВІ ЧИСЕЛЬНО-АНАЛІТИЧНОГО МЕТОДУ ПОТЕНЦІАЛУ. Вісник Національного авіаційного університету (архів), 22(4), 108–111. https://doi.org/10.18372/2306-1472.22.1073
Розділ
Аеропорти та їх інфраструктура
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).