МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ СИСТЕМИ ”ПІДВАЛИНИ – СПОРУДА”
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.22.1069Анотація
Запропоновано алгоритм для дослідження напружено-деформованого стану будинків або споруджень разом з підвалинами.
Посилання
Верюжский Ю.В. Численные методы потенциала в некоторых задачах прикладной механики. – К.: Вища шк., 1978. – 184 с.
Верюжский Ю.В. Метод потенциала в статических задачах строительной механики. – Дис.д-ра техн. наук. – К. : КИСИ, 1980. – 434 с.
Перельмутер А.В., Сливкер В.И. Расчетные модели сооружений и возможность их анали-за. – К.: Сталь, 2002. – 597 с.
SCAD для пользователя / В.С. Карпиловский, Э.З. Криксунов, А.В. Перельмутер и др. – К.: ВВП «Компас», 2000. – 328 с.
Горбунов-Посадов М.И., Маликова Т.А., Соломин В.И. Расчет конструкций на упругом основании. – М.: Стройиздат, 1984. – 679 с.
Жемочкин Б.Н., Синицын А.П. Практические методы расчета фундаментных балок и плит на упругом основании. – М.: Госстройиздат, 1962. – 237 с.
Снитко А.Н., Сирота Н.А. Применение численно-аналитического метода потенциала (ЧАМП) для расчета строительных объектов совместно с основанием // Динамика и сейсмо-стойкость зданий и сооружений. – Иркутск: ИГУ, 1992. – С. 102–141.
Downloads
Як цитувати
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).