АНАЛІЗ АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМ ПРОЕКТУВАННЯ ПРОСТОРОВИХ КОНСТРУКЦІЙ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.22.1057Анотація
Розглянуто питання аналізу існуючих систем автоматизованого проектування та розробки нових інформаційних технологій проектування на основі інтеграції програмних комплексів з використанням єдиної інформаційно-логічної моделі об’єкта.
Посилання
Методические рекомендации НИИАСС для вычислительного комплекса «ЛИРА» / Под ред. А.С. Городецкого. – К.: НИИ автоматизированных систем в стр-ве, 1984. – 48 с.
Дмитриев Л.Г., Лихогруд Н.Г., Штобовенко В.В. Системы автоматизированного проектирования объектов гражданского строительства. – К.: Будi-вельник, 1988. – 190 с.
Баженов В.А., Цихановський В.К., Кислоо-кий В.М. Метод скінченних елементів у задачах нелінійного деформування тонких та м’яких оболонок. – К.: КНУБА, 2000. – 386 с.
Барабаш М.С. Методи та засоби експертної системи вибору раціональних проектних рішень просторових конструкцій: Автореф. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук.– К.: Наук. світ, 2003. – 17 с.
Downloads
Як цитувати
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).