УНІВЕРСАЛЬНИЙ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИЙ СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЯ ЗАКОКСУВАННЯ РОБОЧИХ ПАЛИВНИХ ФОРСУНОК ГАЗОТУРБІННИХ ДВИГУНІВ

Автор(и)

  • Ю.М. Чоха Аерокосмічний інститут НАУ
  • О.П. Федорчук Аерокосмічний інститут НАУ

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.23.1125

Анотація

 Обґрунтовано методику діагностування ступеня несправності робочих паливних форсунок в умовах експлуатації газотурбінного двигуна.

Біографія автора

Ю.М. Чоха, Аерокосмічний інститут НАУ

канд. техн. наук

Посилання

Технічне обслуговування планера і функціональних систем ПС та АД / С.О. Дмитрієв, О.С. Тугарінов, Ю.М. Чоха та ін. – К.: НАУ,2004. – С. 165 – 167.

Теорія теплових двигунів / Ю.М. Терещенко, Л.Г. Бойко, С.О. Дмитрієв та ін.; За ред. Ю.М. Терещенка – К.: Вища шк., 2001. – 381с.

Кулик Н.С. Параметрические методы оценки технического состояния авиационных ГТД в эксплуатации. – К.: КИИГА, 1993. – 139 с.

Downloads

Як цитувати

Чоха, Ю., & Федорчук, О. (2005). УНІВЕРСАЛЬНИЙ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИЙ СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЯ ЗАКОКСУВАННЯ РОБОЧИХ ПАЛИВНИХ ФОРСУНОК ГАЗОТУРБІННИХ ДВИГУНІВ. Вісник Національного авіаційного університету (архів), 23(1), 82–83. https://doi.org/10.18372/2306-1472.23.1125

Розділ

Сучасні авіаційно-космічні технології

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).