Метод перетворення еталонів параметрів для систем аналізу і оцінювання ризиків інформаційної безпеки

Автор(и)

  • Олександр Григорович Корченко Національний авіаційний університет
  • Світлана Володимирівна Казмірчук Національний авіаційний університет
  • Андрій Юрійович Гололобов Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2410-7840.15.5729

Ключові слова:

ризик, ризики інформаційної безпеки, аналіз ризиків, оцінювання ризиків, метод перетворення еталонів параметрів, система аналізу та оцінювання ризиків, параметри ризику, лінгвістична змінна, нечітка змінна, еталонні значення, трансформування термів лінгві

Анотація

Для реалізації процесу аналізу та оцінювання інфо­рмаційних ризиків, який ґрунтується на судженнях експертів, як правило, потрібне залучення методів і засобів, які дозволяють обробляти нечіткі вихідні дані, наприклад, представлені у лінгвістичній формі. Відома система, в якій оцінювання реалізовано на ос­нові параметричних трапецієвидних нечітких чисел. При її практичному використанні виникає необхід­ність застосування інших типів нечітких чисел. Роз­ширити можливості такої системи можна шляхом додаткового використання іншого типу параметрич­них нечітких чисел — трикутних. Для вирішення та­кого завдання запропонований метод перетворення еталонів параметрів, в основі якого закладена аналі­тична функція, що дозволяє здійснювати трансфор­мування (еквівалентне перетворення) термів лінгвіс­тичних змінних. Таке рішення дозволить підвищити гнучкість розроблюваних засобів аналізу і оціню­вання ризиків інформаційної безпеки, які ґрунту­ються на логіко - лінгвістичному підході і викорис­товують для опису лінгвістичних змінних трикутні нечіткі числа.

Біографії авторів

Олександр Григорович Корченко, Національний авіаційний університет

доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, завідувач кафедрою безпеки інформаційних технологій Національного авіаційного університету.

Світлана Володимирівна Казмірчук, Національний авіаційний університет

кандидат тех­нічних наук, доцент кафедри безпеки інформаційних технологій Національного авіаційного університету.

Андрій Юрійович Гололобов, Національний авіаційний університет

аспірант кафедри безпеки інформаційних технологій Національного авіаційного університету.

Посилання

Казмирчук С.В. Метод трансформирования термов лингвистических переменных в задачах анализа и оценивания рисков информацион¬ной безопасности / С.В. Казмирчук / / Защита информации — 2013. — Том 15 №3 (60). —

С. 268-276.

Казмирчук С.В. Анализ и оценивания рисков информационных ресурсов в нечетких условиях / С.В. Казмирчук // Защита информации — 2013. - Том 15 №2 (59). - С. 133-140.

Корченко А.Г. Построение систем защиты информации на нечетких множествах. Теория и практические решения / А.Г. Корченко — К. : «МК-Пресс», 2006. — 320с.

Kazmirchuk S.V. The method of terms transformation of linguistic variables in decision-making analysis and information security risk assessment, Zahist ïnformacïi, 2013, VOL. 15 №3, pp. 268-276.

Kazmirchuk S.V. 133-140. Risk analysis and assessment of information resources in fuzzy conditions, Zahist ïnformacïi, 2013, VOL. 15 №2, pp. 133-140.

Korchenko A.G. The construction of security systems on the fuzzy sets. Theory and practical solutions, 2006, 320 p.

##submission.downloads##

Як цитувати

Корченко, О. Г., Казмірчук, С. В., & Гололобов, А. Ю. (2013). Метод перетворення еталонів параметрів для систем аналізу і оцінювання ризиків інформаційної безпеки. Захист інформації, 15(4), 359–366. https://doi.org/10.18372/2410-7840.15.5729

Номер

Том 15 № 4 (2013)

Розділ

Статті

Ліцензія

Науковий журнал дотримується принципів відкритого доступу (Open Access) та забезпечує вільний, негайний і постійний доступ до всіх опублікованих матеріалів без фінансових, технічних або юридичних обмежень для читачів.

Усі статті публікуються у відкритому доступі відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0).

Авторські права

Автори, які публікують свої роботи в журналі:

  • зберігають за собою авторські права на свої публікації;

  • надають журналу право на перше опублікування статті;

  • погоджуються на поширення матеріалів за ліцензією CC BY 4.0;

  • мають право повторно використовувати, архівувати та поширювати свої роботи (у тому числі в інституційних та тематичних репозитаріях) за умови посилання на первинну публікацію в журналі.