ФЕНОМЕН СПІЛКУВАННЯ В СУЧАСНОМУ СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАТИВНОМУ ПРОСТОРІ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА
DOI:
https://doi.org/10.18372/2412-2157.39.18456Ключові слова:
інформаційне суспільство, комунікація, спілкування, діалог, людяність, духовність, Інший.Анотація
Мета статті полягає у спробі дослідити концепт спілкування як базовий, сутнісний соціокультурний, онтологічний чинник сучасних комунікативних процесів. Визначити передумови і соціально-комунікативні механізми, які б сприяли формуванню культури спілкування сучасної людини інформаційного суспільства як духовно-практичного запобіжника втрати нею ціннісно-світоглядних орієнтирів. Методологія дослідження визначається міждисциплінарним характером зазначеної проблеми, що зумовлює використання низки наукових підходів. В основі лежить діалектичний метод, який використовується на всіх рівнях дослідження, як в обґрунтуванні онтологічного статусу феномену спілкування в комунікативних процесах сучасності, так і для змістовного аналізу концепту «спілкування». Автор залучає методологічні можливості таких методів, як системний, культурно-історичний та компаративний. Теоретичним підґрунтям розвідки стали наукові дослідження вітчизняних учених у галузі соціальної філософії, філософської антропології, етики, філософії культури, психології.
Посилання
Freyer H. Uber das Dominnantwerden technischer Kategorien in der Lebenswelt der industriellen Gesellschaft. Akademie der Wissenschaften und Literatur. Abhandlungen der Geistes und Sozialwissenschaftlichen Klasse, Jg. 1960. № 7. Wiesbaden, 1961. Р. 15.
Андрос Є. І. Біваленетність людського єства та проблема метафізичного зла. Грані людського буття: позитивні та негативні виміри антропокультурного. Київ: Наукова думка, 2010. 352 с.
Висоцька О. Є. Комунікація як основа соціальних перетворень (у контексті становлення постмодерного суспільства): Монографія. Дніпропетровськ: «Інновація», 2009. 316 с.
Дротянко Л. Г. Філософські проблеми мовознавства. Київ: Навчальна книга, 2002. 128 с.
Дротянко Л. Г. Цифровий вимір сучасного етапу цивілізаційного розвитку соціуму. Вісник Національного авіаційного університету. 2021. Вип. 2 (33). С. 16-21. (Серія «Філософія. Культурологія»). DOI http://doi.org/10/18372/2412-2157.33.15635.
Єрмоленко А. М. Визнання самоцінності інакшого буття як основа для порозуміння між людьми. Філософська думка. 2019. № 3. С. 7-12.
Єрмоленко А. М. Дискурс. Комунікація. Моральність. Київ: Наукова думка, 2021. 438 с.
Малахов В. А. Спілкування. Філософський енциклопедичний словник, редкол.: В. І. Шинкарук (голова) та ін. Київ: Абрис. 750 с.
Малєєв К. С. Час історії й культуротворюючі форми комунікації. Грані людського буття: позитивні та негативні виміри антропокультурного. Київ: Наукова думка, 2010. 352 с.
Мокляк Л Людяність як світоглядний принцип соціального проектування в добу сучасних глобальних викликів. Вісник Національного авіаційного університету. 2023. Вип. 1 (37). С. 56-61. (Серія «Філософія. Культурологія»). DOI: http //doi.org/10.18372/2412-2157.37.17576.
Тютюнник Ю. М. Людина в постнекласичному світі: як жити? Круглий стіл. Totallogy-XXI. Постнекласичні дослідження. № 22. К.: ЦГО НАН України. 2009. С.85-88.
Ченбай Н. Проблема кризи духовності в контексті нових цивілізаційних викликів Вісник Національного авіаційного університету. 2022. Вип. 2 (36). С. 130-133. (Серія «Філософія. Культурологія»). DOI: http //doi.org/10.18372/2412-2157.36.169867
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Науковий журнал дотримується принципів відкритого доступу (Open Access) та забезпечує вільний, негайний і постійний доступ до всіх опублікованих матеріалів без фінансових, технічних або юридичних обмежень для читачів.
Усі статті публікуються у відкритому доступі відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0).
Авторські права
Автори, які публікують свої роботи в журналі:
-
зберігають за собою авторські права на свої публікації;
-
надають журналу право на перше опублікування статті;
-
погоджуються на поширення матеріалів за ліцензією CC BY 4.0;
-
мають право повторно використовувати, архівувати та поширювати свої роботи (у тому числі в інституційних та тематичних репозитаріях) за умови посилання на первинну публікацію в журналі.




