Ненадання інформації про стан злочинності та про осіб, які вчинили злочин, як кримінально-правова проблема
DOI:
https://doi.org/10.18372/2307-9061.36.9663Ключові слова:
матеріальне кримінальне право, об’єктивні умови пеналізації, криміналізація, злочинністьАнотація
Сьогодні у Європі склалося декілька систем, які компенсують прогалини у наданні офіційної інформації про вчинені злочини та про осіб, які вчинили злочини. Таку інформацію зобов’язані надавати такі державні інституції як поліція, державні прокурори, а також громадські обвинувачі. Типовою формою таких звітів є інформація про вчинені злочини та про осіб, які їх вчинили, що дає можливість довгострокового прогнозування злочинності та пеналізації. Така комбінація дозволяє, по-перше, вирішувати складні проблеми догматичного характеру, а, по-друге, прогнозувати безпеку громадян та кількість потенційних суб’єктів можливих злочинів, що можуть набувати масовидного характеру. Автор аналізує словенське матеріальне кримінальне право та закликає до більш тісного співробітництва між державами з різними правовими системами з метою уніфікації питань криміналізації і пеналізації.
Посилання
Korošec D. Najnovejši trendi pri obvladovanju opustitvenih kaznivih dejanj. 1. konferenca kazenskega prava in kriminologije, Portoroћ 2008 – Zbornik sreиanja. Ljubljana: GV Zaloћba, 2008 (p. 19–26).
Korošec D. Zanke slovenske inkriminacije opustitve ovadbe kaznivega dejanja ali storilca. Pravna praksa 2015; 16–17: p. 15–18.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Науковий журнал дотримується принципів відкритого доступу (Open Access) та забезпечує вільний, негайний і постійний доступ до всіх опублікованих матеріалів без фінансових, технічних або юридичних обмежень для читачів.
Усі статті публікуються у відкритому доступі відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0).
Авторські права
Автори, які публікують свої роботи в журналі:
-
зберігають за собою авторські права на свої публікації;
-
надають журналу право на перше опублікування статті;
-
погоджуються на поширення матеріалів за ліцензією CC BY 4.0;
-
мають право повторно використовувати, архівувати та поширювати свої роботи (у тому числі в інституційних та тематичних репозитаріях) за умови посилання на первинну публікацію в журналі.




