ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ КОМПОНУВАННЯ НАПІВПРОВІДНИКОВИХ ВИРОБІВ В УКРАЇНІ

Анотація

Метою статті є з’ясування основних проблем правової охорони компонування напівпровідникових виробів як об’єкта права інтелектуальної власності, висвітлення розбіжностей в правовій охороні права інтелектуальної власності на компонування напівпровідникових виробів, передбачених у національному законодавстві та Угоді про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, а також аналіз законодавства, що регулює охорону права на компонування напівпровідникових виробів в Україні, наукових концепцій з цього питання та досвіду зарубіжних країн задля знаходження шляхів вдосконалення чинного національного законодавства, що регулює вказані відносини. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання. Використання цих методів дало можливість виявити та описати проблеми правової охорони компонування напівпровідникових виробів в Україні. Результати: значна кількість положень Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони потребує своєї імплементації на рівні кодифікованого регулювання як шляхом внесення змін до книги 4 Цивільного кодексу України, так і шляхом вдосконалення спеціального законодавства щодо охорони права інтелектуальної власності на компонування напівпровідникових виробів як окремих об’єктів права інтелектуальної власності. Обговорення: системний аналіз досліджуваного питання свідчить про очевидну проблематику обсягу правової охорони компонування напівпровідникових виробів (топологій інтегральних мікросхем) в Україні, адже обмеження її лише державною реєстрацією та відмова від перевірки сукупності елементів (способів, системи, технології та закодованої інформації) на оригінальність, а також обмеження (заборона) на віднесення до правової охорони закодованої інформації, є наслідком неповної та не всебічної перевірки умов охороноздатності та її дієвості у сфері права інтелектуальної власності. Згідно ж зі світовою практикою, правова охорона має передбачати відповідні санкції за порушення права на об’єкт інтелектуальної власності, що охороняється, а не просто державну реєстрацію.