НАЦІОНАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПРАВОВОГО СТАТУСУ САМОЗАЙНЯТИХ ОСІБ У ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ ТА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18372/2307-9061.59.15604

Ключові слова:

самозайнята особа, найманий працівник, трудові відносини, економічна залежність самозайнятих осіб, законодавство України та зарубіжних країн

Анотація

Мета: порівняти національні підходи до визначення правового статусу самозайнятих осіб у законодавстві України та зарубіжних країн. Методи дослідження: документального аналізу і синтезу, порівняльного аналізу, об’єктивної істини, пізнавально-аналітичний та ін. Результати: встановлено, що самозайнятість є явищем, яке досконало не вивчене, до кінця не опрацьоване, не створено чіткого стержня, на якому би будувалася структура даного поняття, констатовані різні підходи до визначення правового статусу самозайнятих осіб у законодавстві різних країн. На підставі порівняльного аналізу законодавства різних країн зроблено висновок, що способи реагування на виклики розширення сфери застосування економічно залежної самозайнятості в різних країнах різні – від повного ігнорування проблеми на рівні законодавства з можливостями судового вирішення спорів про визнання відносин трудовими (ПАР) до видання спеціального закону про самозайнятих осіб із наданням економічно залежним самозайнятим особам трудових прав і гарантій, порівнянних із правами і гарантіями найманих працівників (Іспанія). Між цими двома, здавалося б, крайніми способами, існує багато варіантів, наприклад: включення в закони про працю норм, які поширюють дію окремих правил для найманих працівників на залежних самозайнятих осіб (Німеччина, Швеція); встановлення можливостей участі самозайнятих осіб у колективно-договірному регулюванні (Нідерланди); формування системи судових прецедентів, які дозволяють кваліфікувати відносини як трудові (США) з одночасним нормативним закріпленням ознак трудових відносин (США); законодавча заборона на укладення цивільних договорів з метою регулювання трудових відносин з можливістю поновлення порушеного права в результаті порушення цієї заборони в суді (Польща). Обговорення: з’ясована нагальна необхідність законодавчого закріплення підтримки та розвитку сфери самозайнятості населення України та однозначного і повного визначення правового статусу самозайнятих осіб у законодавстві України.

Біографія автора

Ганна Багірова, Національний авіаційний університет

аспірантка юридичного факультету

Посилання

Про засади внутрішньої і зовнішньої політики: Закон України від 01 лип. 2010 р. № 2411-VI. Відомості Верховної Ради України. 2010. № 40. Ст. 527.

Vyshnovetska S.V., Timush I.S., Tyshchenko O.V. The dynamics of personal request for the labor market of Ukraine: financial and economic trends. Financial and credit activity: problems of theory and practice. 2018. Vol 2. № 25. Р. 269–277.

Азьмук Н.А. Трансформація структури зайнятості населення України: перспективи розвитку гнучких форм організації праці. Формування ринкової економіки: зб. наук. праць / М-во осві ти і науки, молоді та спорту України, ДВНЗ «Київський нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана»; відп. ред. О.О. Бєляєв. 2012. Спец. вип.: Праця в ХХІ столітті: новітні тенденції, соціальний вимір, інноваційний розвиток: у 2 т. Т. 1. 2012. С. 35–43.

Соболь С.Н. Зміст, принципи та види підприємницької діяльності в умовах трансформації форм господарювання вітчизняних підприємств. Регіональна економіка. 2008. № 3 (29). С. 45–59.

Барсученко А.С. Самозайнятість на ринку праці: фріланс. Управління розвитком. 2013. № 16. С. 11–13.

Податковий кодекс України: Закон України від 02 груд. 2010 р. № 2755-VІ. Голос України. 2010. № 229.

Процевський О.І. Чи є майбутнє у галузі трудового права? Право України. 2014. № 12. С. 119–130.

Ustawa z dnia 26 czerwca 1974 r. Kodeks pracy (Dz.U. z 1974 r. nr 24, poz. 141). URL: http://prawo.sejm.gov.pl/ isap.nsf/DocDetails.xsp? id=WDU19740240141.

Rathod J.M., Skapski M. Reimagining the Law of Self-Employment: a Comparative Perspective. Hofstra Labor & Employment Law Journal. 2013. Vol. 31 Is. 1.

Waas B. Heerma van Voss G. Restatement of Labour Law in Europe. Vol. I: The Concept of Employee Bloomsbury Publishing. 2017. 880 p.

Ley 20/2007, de 11 de julio, del Estatuto del trabajo autónomo. URL: http://noticias.juridicas. com/base_datos/Laboral/l20-2007.html.

Pedersini R., Coletto D. Self-Employed Workers: Industrial Relations and Working Conditions. Dublin. European Foundation for the Improvement of Living and Working Conditions. 2010. 66 p. URL: http://www.eurofound. euro-pa.eu/docs/comparative/tn0801018s /tn0801018s.pdf.

Regulating the Employment Relationship in Europe and Central Asia: a Guide to Recommendation No. 198 / International Labour Office, Governance and Tripartism Department. Geneva: ILO, 2014.

Tarifvertragsgesetz 09.04.1949. Tarifver-tragsgesetz in der Fassung der Bekanntmachung vom 25 August 1969 (BGBl. I S. 1323), das durch Artikel 5 des Gesetzes vom 11 August 2014 (BGBl. I S. 1348). URL: http://www.gesetze-im-internet. de/tvg/BJNR700550949.html.

Mindesturlaubsgesetz für Arbeitnehmer (Bundesurlaubsgesetz) 1963 08 Januar. URL: http://www.gesetze-im-internet.de/burlg/.

References

Pro zasady vnutrishn’oi’ i zovnishn’oi’ polityky: Zakon Ukrai’ny vid 01 lyp. 2010 r. № 2411-VI. Vidomosti Verhovnoi’ Rady Ukrai’ny. 2010. № 40. St. 527.

Vyshnovetska S.V., Timush I.S., Tyshchenko O.V. The dynamics of personal request for the labor market of Ukraine: financial and economic trends. Financial and credit activity: problems of theory and practice. 2018. Vol 2. № 25. Р. 269–277.

Az’muk N.A. Transformacija struktury zajnjatosti naselennja Ukrai’ny: perspektyvy rozvytku gnuchkyh form organizacii’ praci. For-muvannja rynkovoi’ ekonomiky: zb. nauk. prac’ / M-vo osvi ty i nauky, molodi ta sportu Ukrai’ny, DVNZ «Kyi’vs’kyj nac. ekon. un-t im. Vadyma Get’mana»; vidp. red. O.O. Bjeljajev. 2012. Spec. vyp.: Pracja v XXI stolitti: novitni tendencii’, social’nyj vymir, innovacijnyj rozvytok: u 2 t. T. 1. 2012. S. 35–43.

Sobol’ S.N. Zmist, pryncypy ta vydy pidpryjemnyc’koi’ dijal’nosti v umovah transformacii’ form gospodarjuvannja vitchyznjanyh pidpryjemstv. Regional’na ekonomika. 2008. № 3 (29). S. 45–59.

Barsuchenko A.S. Samozajnjatist’ na rynku praci: frilans. Upravlinnja rozvytkom. 2013. № 16. S. 11–13.

Podatkovyj kodeks Ukrai’ny: Zakon Ukrai’ny vid 02 grud. 2010 r. № 2755-VI. Golos Ukrai’ny. 2010. № 229.

Procevs’kyj O.I. Chy je majbutnje u galuzi trudovogo prava? Pravo Ukrai’ny. 2014. № 12. S. 119–130.

Ustawa z dnia 26 czerwca 1974 r. Kodeks pracy (Dz.U. z 1974 r. nr 24, poz. 141). URL: http://prawo.sejm.gov.pl/ isap.nsf/DocDetails.xsp? id=WDU19740240141.

Rathod J.M., Skapski M. Reimagining the Law of Self-Employment: a Comparative Perspective. Hofstra Labor & Employment Law Journal. 2013. Vol. 31 Is. 1.

Waas B. Heerma van Voss G. Restatement of Labour Law in Europe. Vol. I: The Concept of Employee Bloomsbury Publishing. 2017. 880 p.

Ley 20/2007, de 11 de julio, del Estatuto del trabajo autónomo. URL: http://noticias.juridicas. com/base_datos/Laboral/l20-2007.html.

Pedersini R., Coletto D. Self-Employed Workers: Industrial Relations and Working Conditions. Dublin. European Foundation for the Improvement of Living and Working Conditions. 2010. 66 p. URL: http://www.eurofound. europa.eu/ docs/ comparative/ tn0801018s /tn0801018s.pdf.

Regulating the Employment Relationship in Europe and Central Asia: a Guide to Recommendation No. 198 / International Labour Office, Governance and Tripartism Department. Geneva: ILO, 2014.

Tarifvertragsgesetz 09.04.1949. Tarifvertragsgesetz in der Fassung der Bekanntmachung vom 25 August 1969 (BGBl. I S. 1323), das durch Artikel 5 des Gesetzes vom 11 August 2014 (BGBl. I S. 1348). URL: http://www.gesetze-im-internet.de/tvg/BJNR 700550949.html.

Mindesturlaubsgesetz für Arbeitnehmer (Bundesurlaubsgesetz) 1963 08 Januar. URL: http://www.gesetze-im-internet.de/burlg/.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-30

Як цитувати

Багірова, Г. (2021). НАЦІОНАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПРАВОВОГО СТАТУСУ САМОЗАЙНЯТИХ ОСІБ У ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ ТА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН. Наукові праці Київського авіаційного інституту. Серія: Юридичний вісник «Повітряне і космічне право», 2(59), 116–121. https://doi.org/10.18372/2307-9061.59.15604

Номер

Том 2 № 59 (2021)

Розділ

ЦИВІЛЬНЕ І ТРУДОВЕ ПРАВО

Ліцензія

Науковий журнал дотримується принципів відкритого доступу (Open Access) та забезпечує вільний, негайний і постійний доступ до всіх опублікованих матеріалів без фінансових, технічних або юридичних обмежень для читачів.

Усі статті публікуються у відкритому доступі відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0).

Авторські права

Автори, які публікують свої роботи в журналі:

  • зберігають за собою авторські права на свої публікації;

  • надають журналу право на перше опублікування статті;

  • погоджуються на поширення матеріалів за ліцензією CC BY 4.0;

  • мають право повторно використовувати, архівувати та поширювати свої роботи (у тому числі в інституційних та тематичних репозитаріях) за умови посилання на первинну публікацію в журналі.