ФОРМОУТВОРЕННЯ ТА ОЦІНКА ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ГВИНТОВИХ ПЕРЕДАЧ

Abstract

Побудована модель експлуатаційного зачеплення гвинтової зубчастої пари, поєднана з процесами формоутворення сполучених поверхонь шестерні і колеса в верстатних зачепленнях з інструментом рейкового типу. З цією метою отримані рівняння для визначення ряду геометричних і кінематичних характеристик поверхонь в точках контакту. На базі отриманої моделі вирішена зворотня задача теорії зачеплень, проведена порівняльна оцінка роботоспроможності передач з різною геометрією вихідного контуру, обґрунтована можливість застосування наближених передач, що забезпечують прискорене припрацювання. Виконано чисельне моделювання процесів верстатного і експлуатаційного зачеплення гвинтових циліндричних коліс з різною геометрією вихідного контуру. Досліджено стан активних діючих ліній на поверхнях зубців, коефіцієнт перекриття  спряжених передач з різними параметрами (числа зубців шестерні, передавальне відношення, кути нахилу зубців). Слід зазначити, що в наближених передачах активних діючих ліній розташовуються приблизно в тій самій частині поверхонь зубців, але лінії мають меншу протяжність і, що особливо важливо, кромковий контакт зубців відсутній. Визначені раціональні значення параметрів вихідних контурів шестерні і колеса, які забезпечують високу плавність і прийнятну ступінь локалізації контакту. Порівняльну оцінку навантажувальної здатності передач проводили при одиничній кутовій швидкості шестерні по безрозмірному коефіцієнту що дозволяє оцінити вплив геометрії і масштабних факторів на протизадирну стійкість. Виконано чисельний аналіз критеріїв працездатності гвинтових зубчастих передач з різною геометрією виробничого рейкового контуру. Геометричні фактори дозволяють прогнозувати підвищення навантажувальної здатності на 40 ... 50%. Результати досліджень підтвердили переваги кругового вихідного контуру.