Вимірювання часу реверберації за допомогою двоетапного алгоритму
DOI:
https://doi.org/10.18372/1990-5548.82.19362Ключові слова:
час реверберації, час відсікання, імпульсна характеристика приміщення, детектор-інтегратор, метод зворотного інтегруванняАнотація
Застосування голосового керування безпілотними літальними апаратами є актуальним через простоту практичного використання та нові можливості. Ця технологія дозволяє спростити інтерфейс, зробити його більш інтуїтивно зрозумілим і природним. Проте якість і розбірливість мовленнєвих сигналів у приміщенні можуть значно погіршуватися через шум і реверберацію. Тому перед застосуванням голосових технологій бажано врахувати дію завад шляхом попередньої оцінки їх параметрів. У даній роботі запропоновано алгоритм оцінки межі (часу відсікання) між інформативною та неінформативною частинами імпульсної характеристики приміщення, що дозволяє отримати достовірні оцінки часу реверберації. Запропонований алгоритм є двоетапним. На першому етапі за допомогою детектора-інтегратора розраховується «груба» обвідна імпульсної характеристики приміщення, що дозволяє знайти приблизне значення часу відсікання та побудувати наближену обвідну імпульсної характеристики приміщення методом зворотного інтегрування для отримання приблизної оцінки часу реверберації. На другому етапі вихідні дані першого етапу використовуються для уточнення оцінок часу відсікання та часу реверберації. Експериментальні перевірки із записами реальних імпульсних характеристик приміщення свідчать про працездатність запропонованого алгоритму.
Посилання
D. Lawrence, A. Pavitra. “Voice-Controlled Drones for Smart City Applications,” Sustainable Innovation for Industry 6.0, edited by Asha Sharma, et al., IGI Global, 2024, pp. 162–177. https://doi.org/10.4018/979-8-3693-3140-8.ch010
ISO 3382-1975, “Measurement of the Acoustical Characteristics of Rooms for Speech and Music,” International Standards Organization, Geneva, Switzerland, 1975.
J. Davy, “The variance of decay rates in reverberation rooms,” Acustica, vol. 43, No.1, 1979, pp. 51–56.
J. Davy, “The variance of impulse decays,” Acustica, vol.44, no.1, 1980, pp. 51–56.
M. R. Schroeder, “New method of measuring reverberation time,” Journal of the Acoustical Society of America 37, 1965, pp. 409–412. https://doi.org/10.1121/1.1909343
W. T. Chu, "Comparison of Reverberation Measurements Using Schroeder's Impulse Method and Decay-Curve Averaging Method," J. Acoust. Soc. Am., vol. 63, 1978, pp.1444–1450. https://doi.org/10.1121/1.381889
R. Kurer and U. Kurze, "Integrationsverfahren zur Nachhallanswertung," Acustica 19, 1967/1968, pp. 313–322.
L. Faiget, C. Legros, R. Ruiz, “Optimization of the lmpulse Response Length: Application to Noisy and Highly Reverberant Rooms,” J. Audio Eng. Soc., vol. 46, no. 9, 1998, pp. 741–750.
M. Volander, H. Bietz, “Comparison of Methods for Measuring Reverberation Time,” Acta Acustica United with Acustica, 80, 1994, pp. 205–215.
A. Lundeby, M. Vorlander, V. Eric, and H. Bietz, "Uncertainties of Measurements in Room Acoustics," Acustica, vol. 81, 4, pp. 344–355.
N. Xiang, "Evaluation of reverberation times using a nonlinear regression approach," J. Acoust. Soc. Am., 98 (4), 1995, pp. 2112–2121. https://doi.org/10.1121/1.414460
D. Morgan, "A parametric error analysis of the backward integration method for reverberation time estimation," J. Acoust. Soc. Am., 101 (5), Pt. 1, May 1997, pp. 2686–2693. https://doi.org/10.1121/1.418557
D. Ćirić, and M. Milošević, “Optimal determination of truncation point of room impulse responses,” Build Acoust, 12(1),15–29, 2005.
https://doi.org/10.1260/1351010053499216
D. D’Orazio, S. De Cesaris, and M. Garai, “Measuring reverberation time using preprocessed energy detection. INTER-NOISE and NOISE-CON Congress and Conference Proceedings,” InterNoise12, New York City NY, 2012, pp. 2070–2080.
M. Janković, D. Ćirić, and A. Pantić, “Automated estimation of the truncation of room impulse response by applying a nonlinear decay model,” J Acoust Soc Am., 139(3):1047–57. Mar. 2016. https://doi.org/10.1121/1.4941657.
M. Chen, and C.-M. Lee, “The Optimal Determination of the Truncation Time of Non-Exponential Sound Decays,” Buildings, 12, 697, 2022. https://doi.org/10.3390/buildings12050697
A. Prodeus, "Performance measures of noise reduction algorithms in voice control channels of UAVs," 2015 IEEE International Conference Actual Problems of Unmanned Aerial Vehicles Developments (APUAVD), Kyiv, Ukraine, 2015, pp. 189–192. https://doi.org/10.1109/APUAVD.2015.7346596
O. Dvornyk, A. Prodeus, M. Didkovska, and D. Motorniuk, "Artificial Software Complex "Artificial Head," Part 1. Adjusting the Frequency Response of the Path," Microsystems, Electronics and Acoustics, vol. 22, no. 1, 2020, pp. 56–64. https://doi.org/10.20535/2523-4455.mea.198431
O. Dvornyk, A. Prodeus, D. Motorniuk, and M. Didkovska, "Hardware and Software System "Artificial Head," Part 2. Evaluation of Speech Intelligibility in Classrooms," Microsystems, Electronics and Acoustics, vol. 22, no. 3, 2020, pp. 48–55. https://doi.org/10.20535/2523-4455.mea.209928
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Науковий журнал "Електроніка та системи управління" дотримується принципів відкритого доступу (Open Access) та забезпечує вільний, негайний і постійний доступ до всіх опублікованих матеріалів без фінансових, технічних або юридичних обмежень для читачів.
Усі статті публікуються у відкритому доступі відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0).
Авторські права
Автори, які публікують свої роботи в журналі ""Електроніка та системи управління":
-
зберігають за собою авторські права на свої публікації;
-
надають журналу право на перше опублікування статті;
-
погоджуються на поширення матеріалів за ліцензією CC BY 4.0;
-
мають право повторно використовувати, архівувати та поширювати свої роботи (у тому числі в інституційних та тематичних репозитаріях) за умови посилання на первинну публікацію в журналі.
