СКУЛЬПТУРНА ПІДГОТОВКА ДИЗАЙНЕРІВ ІНТЕР’ЄРУ: ВІД ТАКТИЛЬНОГО ФОРМОУТВОРЕННЯ ДО ПРОСТОРОВОГО МИСЛЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8151.2026.40.27Ключові слова:
скульптура, дизайн інтер’єру, просторове мислення, тактильне формоутворення, тілесне пізнання, хаптичне сприйняття, дизайн-освіта, цифрове моделювання, предметно-просторове середовище, образотворче мистецтво, композиція, пластика форми, 3D-скульптингАнотація
Мета. Обґрунтувати роль скульптурної практики як чинника тактильного формоутворення та її вплив на розвиток просторового мислення у процесі проєктування інтер’єру. Методологія. У дослідженні застосовано аналітичний метод для виявлення теоретичних засад формоутворення, порівняльний – для зіставлення традиційних скульптурних практик із цифровими технологіями, а також феноменологічний підхід для осмислення тактильного досвіду як когнітивного механізму просторового мислення. Залучено теоретичні положення візуальної перцепції (Р. Арнхайм), тілесного пізнання (М. Вілсон, М. Джонсон-Гленберг), хаптичного сприйняття архітектурного середовища (Й. Палласмаа) та дослідження скульптурних засобів у формуванні предметно-просторового середовища (С. Брильов). Результати. Виявлено значення скульптурної практики як інструменту формування просторового мислення у дизайні інтер’єру. Досліджено зв’язок тактильного формоутворення з розвитком просторового сприйняття на основі концепції тілесного пізнання (embodied cognition). Запропоновано модель формоутворення, що включає роботу з базовими об’ємами, їх трансформацію, рельєфні структури, об’ємне моделювання та інтеграцію у просторове середовище. Встановлено взаємозв’язок між традиційними скульптурними техніками та цифровими інструментами моделювання (Blender, ZBrush, 3ds Max). Наукова новизна. Вперше систематично обґрунтовано роль тактильного формоутворення як когнітивного механізму розвитку просторового мислення у дизайні інтер’єру. Запропоновано авторську модель формоутворення, що базується на взаємодії скульптурної практики та цифрових технологій. Практична значущість. Отримані результати можуть бути застосовані у практиці формоутворення в дизайні інтер’єру, зокрема для оптимізації поєднання традиційних скульптурних технік і цифрових засобів моделювання у процесі проєктування.
Посилання
Бойко А. П., Дворник О. В. Комп’ютерне проєктування в середовищі 3Ds Max : навч. посіб. Миколаїв : ЧНУ ім. Петра Могили, 2020. 182 с.
Брильов С. В. Застосування засобів сучасної скульптури в дизайні предметно-просторового середовища. Технічна естетика та дизайн. 2018. Спецвип. № 14. С. 9–13.
Брильов С. В. Застосування у дизайні предметно-просторового середовища засобів сучасної скульптури. Актуальні проблеми сучасного дизайну : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (20 квітня 2018 р., м. Київ) : у 2 т. Київ : КНУТД, 2018. Т. 2. С. 125–128.
Брильов С. В., Козік В. В., Хівренко К. К. Формування професійного мислення архітектора і дизайнера через призму образотворчого мистецтва: живопис, рисунок, скульптура. Матеріали конференцій МЦНД (28 березня 2025 р., м. Умань, Україна). Умань, 2025. С. 275–278. https://doi.org/10.62731/mcnd-28.03.2025.009
Малік Т. В., Ємець О. А. Використання параметричного дизайну в громадських інтер’єрах. Теорія та практика дизайну : зб. наук. праць. Культура й мистецтво. 2022. Вип. 26. С. 167–172. https://doi.org/10.32782/2415-8151.2022.26.20
Павлов П. А. Основи формоутворення в архітектурі та дизайні. Київ : Либідь, 2011. 304 с.
Третяк Ю. В., Кисіль А. В. Нормативні основи і досвід проєктування інтер’єрів та обладнання приміщень для утримання осіб в умовах ізоляції. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2024. № 68. С. 349–366. https://doi.org/10.32347/2077-3455.2024.68.349-366
Мангул О., Третяк Ю. В., Емаміанфар А. Особливості формування інтер’єрів освітнього простору початкових шкіл на засадах енергоефективності, технологічності та безпеки. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2024. № 69. С. 293–306. https://doi.org/10.32347/2077-3455.2024.69.293-306
Тімохін В. О., Шебек Н. М., Малік Т. В. Основи дизайну архітектурного середовища : підручник. Київ : КНУБА, 2010. 400 с.
Штогрин А., Третяк Ю. Історико-культурні засади і чинники формування дизайну та оздоблення інтер’єрів храмів Поділля. Актуальні питання гуманітарних наук. 2024. Вип. 80, т. 2. https://doi.org/10.24919/2308-4863/80-2-23
Швидковський Д. О. Простір і форма в архітектурі. Київ : АртЕк, 2008. 256 с.
Arnheim R. Art and Visual Perception: A Psychology of the Creative Eye. Berkeley : University of California Press, 1974. 512 p.
Ching F. D. K. Architecture: Form, Space, and Order. Hoboken : John Wiley & Sons, 2014. 446 p.
Gombrich E. H. Art and Illusion: A Study in the Psychology of Pictorial Representation. Princeton : Princeton University Press, 1960. 385 p.
Groth C. Making Sense Through Hands: Design and Craft Practice Analysed as Embodied Cognition. Helsinki : Aalto University, 2016. 236 p.
Johnson-Glenberg M. C. Immersive VR and Education: Embodied Design Principles That Include Gesture and Hand Controls. Frontiers in Robotics and AI. 2018. Vol. 5. https://doi.org/10.3389/frobt.2018.00081
Lawson B. How Designers Think: The Design Process Demystified. Oxford : Architectural Press, 2005. 304 p.
Pallasmaa J. The Eyes of the Skin: Architecture and the Senses. Chichester : Wiley, 2012. 152 p.
Read H. Education Through Art. London : Faber & Faber, 1958. 288 p.
Wilson M. Six Views of Embodied Cognition. Psychonomic Bulletin & Review. 2002. Vol. 9, No. 4. P. 625–636.
Zumthor P. Thinking Architecture. Basel : Birkhäuser, 2010. 112 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.









