ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА РУХУ ПІШОХІДНИХ ПОТОКІВ У ЗОНІ ЗУПИНОК МАРШРУТНОГО ТРАНСПОРТУ

Анотація

У статті проаналізовано особливості формування та руху пішохідних потоків у зоні впливу зупинок маршрутного транспорту. Досліджено фактори, що впливають на структуру та інтенсивність пішохідних переміщень у межах зупиночних територій, зокрема конфігурацію пішохідних зон, інтенсивність пасажиропотоків, організацію посадки та висадки пасажирів, а також наявність інфраструктурних елементів. Розглянуто характер взаємодії пішоходів, які підходять до транспорту, пасажирів, що виходять із транспортних засобів, та транзитних пішоходів. Встановлено закономірності виникнення локальних зон підвищеної щільності пішохідного руху та формування вузьких місць у межах зупиночних територій. Запропоновано модель пішохідного руху, яка дозволяє оцінювати інтенсивність пішохідних потоків, пропускну спроможність пішохідних зон і параметри зони накопичення пасажирів. Метою даної роботи є дослідження особливостей формування та руху пішохідних потоків у зоні впливу зупинок маршрутного транспорту з урахуванням планувальних та транспортно-експлуатаційних факторів. Методологія. Методологічною основою дослідження є положення теорії транспортних і пішохідних потоків, методи системного аналізу та математичного моделювання. У роботі використано аналітичні підходи для встановлення взаємозв’язку між основними параметрами пішохідного руху – інтенсивністю, щільністю та швидкістю пересування. Розглянуто структуру пішохідних потоків у зоні зупинки, що включає пасажирів, які підходять до транспорту, пасажирів, що виходять із транспортного засобу, та транзитних пішоходів. Для оцінювання взаємодії потоків запропоновано використання коефіцієнта конфліктності руху. Також застосовано методи визначення пропускної спроможності пішохідних зон та розрахунку необхідної ширини пішохідного простору. Результати. У результаті дослідження встановлено, що у зоні зупинок маршрутного транспорту формуються складні структури пішохідних потоків, які включають підхід пасажирів до транспорту, висадку пасажирів та транзитний рух уздовж тротуарів. Визначено основні фактори, що впливають на параметри пішохідного руху, серед яких конфігурація зупиночних майданчиків, ширина пішохідних зон, інтенсивність пасажиропотоків і наявність інфраструктурних елементів. Досліджено процес виникнення вузьких місць і зон скупчення пішоходів. Розроблена модель дозволяє визначати сумарну та ефективну інтенсивність пішохідного потоку, оцінювати пропускну спроможність пішохідних зон, визначати критичну кількість смуг пішохідного руху та розраховувати необхідну ширину пішохідного простору. Крім того, модель дозволяє оцінити площу зони накопичення пасажирів у межах посадкових майданчиків. Наукова новизна дослідження полягає у розвитку підходів до моделювання пішохідного руху у зоні впливу зупинок маршрутного транспорту з урахуванням взаємодії трьох основних потоків – пасажирів, що підходять до транспорту, пасажирів, що виходять із транспортного засобу, та транзитних пішоходів. Удосконалено модель оцінювання параметрів пішохідного руху шляхом введення коефіцієнта конфліктності потоків, що дозволяє враховувати взаємні перешкоди між потоками та їхній вплив на пропускну спроможність пішохідних зон. Запропоновано підхід до визначення критичної кількості смуг пішохідного руху та необхідної ширини пішохідних зон з урахуванням параметрів комфортності пересування. Практична значущість. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання запропонованої моделі для обґрунтування інженерно-планувальних рішень під час проєктування та реконструкції зупинок маршрутного транспорту і прилеглих пішохідних територій. Запропонований підхід дозволяє прогнозувати інтенсивність пішохідних потоків, визначати оптимальні параметри пішохідних зон і оцінювати пропускну спроможність пішохідної інфраструктури. Використання результатів дослідження сприятиме підвищенню ефективності функціонування міської транспортної системи, забезпеченню безпеки руху та створенню комфортних умов пересування пасажирів.