ЕЛЕКТРОСТАРТЕРНИЙ ПУСК АВІАЦІЙНИХ ДВИГУНІВ І ГАЗОТУРБІННИХ ПРИВОДІВ

Автор(и)

  • І.М. Іщенко Аерокосмічний інститут НАУ
  • Ю.Т. Гуз Аерокосмічний інститут НАУ
  • Т.А. Сіткевич Аерокосмічний інститут НАУ

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.22.1079

Анотація

 Розглянуто питання електростартерного пуску авіаційних двигунів і газотурбінних приводів. Визначено основні вимоги до статичних перетворювачів для живлення електростартерів.

Біографії авторів

І.М. Іщенко, Аерокосмічний інститут НАУ

канд. техн. наук

Ю.Т. Гуз, Аерокосмічний інститут НАУ

канд. техн. наук

Посилання

Кац Б.М., Жаров Э.С., Винокуров В.К. Пусковые системы авиационных газотурбинных двигателей. – М.: Машиностроение, 1976. – 220 с.

Костенко М.П., Биатровский Л.М. Электрические машины. Ч.2. – М.,Л.: Энергия, 1975. – 704 с.

Руденко В.С., Сенько В.И., Чиженко И.М. Преобразовательная техника. – К.: Вища шк., 1983. – 431 с.

Downloads

Як цитувати

Іщенко, І., Гуз, Ю., & Сіткевич, Т. (2004). ЕЛЕКТРОСТАРТЕРНИЙ ПУСК АВІАЦІЙНИХ ДВИГУНІВ І ГАЗОТУРБІННИХ ПРИВОДІВ. Вісник Національного авіаційного університету (архів), 22(4), 80–83. https://doi.org/10.18372/2306-1472.22.1079

Розділ

Сучасні авіаційно-космічні технології

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).