ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ ВИЗНАЧЕННЯ КУРСУ В РЕЖИМІ ТОЧНОГО ПРИВЕДЕННЯ ДО ГОРИЗОНТУ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.22.1054Анотація
Проаналізовано кінематичні схеми побудування систем визначення курсу. Розглянуто особливості управління системою визначення курсу в режимі точного приведення до горизонту. Запропоновано вирази для формування управляючих та коректувальних моментів.
Посилання
Нестеренко О.И., Аврутов В.В. Математическая модель малогабаритного корректируемого гироком-паса с динамически настраиваемым гироскопом // Вестн. приборостроения. – К., 1995. – С. 24–33.
Збруцький О.В., Нестеренко О.І., Шевчук А.В. Математична модель однієї схеми курсокренопокажчика // Механіка гіроскопічних систем. – К.: – 2001–2002. – Вип. 17–18. – С. 154–167.
Ривкин С.С. Теория гироскопических устройств. Т. ІІ. – Л.: Судостроение, 1964. – 548 с.
Бромберг П.В. Теория инерциальных систем навигации. – М.: Наука, 1979. – 296 с.
Сущенко О.А., Кохан Ю.М., Сайфетдінов Р.А. Особливості управління стабілізованими засобами визначення курсу // Матеріали міжнар. конф. “Авіа–2004”, 26–28 квіт. 2004. – К.: – С.45–48.
Downloads
Як цитувати
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).