Всеукраїнська науково-практична конференція молодих учених і студентів «Екологічна безпека держави» (архів)

Зміст

Маргарита Радомська — 2026-06-01

Титульні сторінки

Маргарита Радомська — 2026-05-28

Вступне слово

Маргарита Радомська — 2026-05-28

Програма круглого столу

Маргарита Радомська — 2026-05-28

ОЦІНКА ВПЛИВУ КЛІМАТИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ НА ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН м. КИЇВ

Софія Александрова — 2026-05-28

У матеріалі розглянуто сучасні тенденції зміни клімату в Україні та їхній вплив на екологічний стан урбанізованих територій, зокрема міста Києва. Проаналізовано багаторічні кліматичні спостереження, які свідчать про стале підвищення середньорічної температури повітря та збільшення частоти екстремальних погодних явищ. Визначено основні наслідки кліматичних змін для міського середовища: формування ефекту «теплового острова», погіршення якості атмосферного повітря, ризики підтоплень і деградації водних ресурсів. Значну увагу приділено аналізу впливу кліматичних параметрів на природні та антропогенні системи. Окреслено ключові напрями адаптації до змін клімату, серед яких підвищення енергоефективності, розвиток екологічного транспорту та розширення зелених зон. Підкреслено важливість статистичного аналізу кліматичних даних і використання графічних методів для прогнозування подальших змін та розроблення ефективних природоохоронних заходів.

ВПЛИВ ПОГОДНИХ ФАКТОРІВ НА ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ МІСТСЬКИХ СЕРЕДОВИЩ

Олександр Бутенко — 2026-05-28

Шляхом аналізу зібраних даних встановлено характер залежності концентрації основних полютантів атмосферного повітря у правобережній частині міста Київ від базових погодних показників. Виявлено негативну кореляцію вмісту у повітрі твердих частинок зі швидкістю вітру та швидкістю поривів вітру. Зафіксована велика негативна кореляція запиленості повітря з опадами у вигляді дощу. Кореляція CO і SO₂ з величиною опадів помірна негативна.

ОЦІНКА ДЕЯКИХ ГІДРОХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ПРИРОДНИХ ДЖЕРЕЛ ПЕРЕЧИНСЬКОГО РАЙОНУ

Олег Глух — 2026-05-28

У роботі наведено результати гідрохімічного дослідження природних джерел води Перечинського району. Було визначено такі показники якості води як, БСК₅, ХСК, вміст нітратів, нітритів та іонів-амонію. Актуальність дослідження зумовлена виявленням ознак фекального забруднення в одному з джерел, що викликає занепокоєння щодо безпечності використання води для питних потреб. Проведений аналіз дозволив оцінити відповідність води нормативам ГДК, щодо досліджуваних показників.

АНАЛІЗ СТАНУ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ДОНЕЦЬКОГО РЕГІОНУ ЗА 2025 РІК

Тамара Дудар — 2026-05-28

Екологічний стан Донецького регіону, особливо якість атмосферного повітря, перебуває у критичному стані. До початку бойових дій основне навантаження на довкілля припадало на великі промислові підприємства.. Особливі ризики зумовлювали металургійні, видобувні та електроенергетичні виробництва, які характеризуються високим рівнем забруднення довкілля. Ситуація значно погіршилася з квітня 2014 року, коли наслідки воєнних дій стали відчутними для екології регіону. Починаючи з повномасштабної російської агресії 24 лютого 2022 року, стан атмосфери суттєво погіршився через безперервні вибухи боєприпасів та викиди шкідливих речовин від руху військової техніки. Хімічні реакції під час вибухів призводять до утворення надмірної кількості токсичних речовин, що суттєво забруднюють повітря.

МЕТОДИ ДИСТАНЦІЙНОГО ЗОНДУВАННЯ У ВИЗНАЧЕННІ ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ РОСІЙСЬКОЮ АГРЕСІЄЮ АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКОМУ БАСЕЙНУ

Руслан Гаврилюк — 2026-05-28

Російська повномасштабна військова агресія проти України визначила безпрецедентний вплив на екосистеми Азово-Чорноморського морського басейну. Особливу загрозу ставлять випадки нафтового забруднення, що здатні поширюватися на значні відстані і становлять загрозу як для морських, так і для прибережних екосистем. В роботі висвітлено результати застосування методів дистанційного зондування у дослідженнях таких забруднень, які є фактично безальтернативними в умовах триваючої агресії. Вони дозволяють документувати наслідки впливу, що є важливим елементом в оцінюванні довгострокових ризиків забруднення.

ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ ЕКОСИСТЕМНИХ ПОСЛУГ ДО ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРОСТОРУ

Ольга Гамзіна — 2026-05-28

В роботі розглянуто сучасний стан розвитку ринку екосистемних послуг в Україні та проблеми його правового й інституційного забезпечення. Визначено, що чинний механізм природокористування має галузевий характер і потребує адаптації до європейських стандартів. Проаналізовано роль децентралізації та екосистемних платежів у формуванні ефективної системи управління природними ресурсами. Обґрунтовано необхідність удосконалення правового поля для розвитку місцевих ініціатив і залучення додаткових фінансових ресурсів. Встановлено, що інтеграція ринку екосистемних послуг сприятиме підвищенню ефективності природоохоронної діяльності та сталому розвитку територій. Особливу увагу приділено ролі місцевих громад у реалізації екологічної політики. Зроблено висновок про важливість гармонізації української системи природокористування із загальноєвропейським простором.

ФІТОРЕМЕДІАЦІЯ, ЯК МЕТОД ВІДНОВЛЕННЯ ГРУНТІВ ВІД НАФТОПРОДУКТІВ ТА ВАЖКИХ МЕТАЛІВ

Ольга Грама — 2026-05-28

Впродовж останніх десятиліть транспортна галузь розвинулась у масштабах , які наразі важко уявити. Кожного дня по світу здійснюється тисячі різних авіарейсів, транспортних перевезень, тощо. Це все потребує використання палива, яке є одним з найтоксичніших забруднювачів довкілля, а надто ґрунтів.

СТАН ПОВЕРХНЕВИХ ВОД У ПОВЕРХНЕВИХ ВОДАХ ГИРЛА РІЧОК ПІВДЕННИЙ БУГ, ІНГУЛ ТА ВЕРХНЬОЇ ЧАСТИНИ ПІВДЕННО-БУЗЬКОГО ЛИМАНУ У ДОВОЄННІ ЧАСИ

Людмила Григор’єва — 2026-05-28

У фрагменті досліджено сучасний екологічний стан поверхневих вод України на прикладі річок Південний Буг та Інгул у межах м. Миколаєва. Проаналізовано основні джерела забруднення водних ресурсів, серед яких промислові й комунальні стоки, сільськогосподарські забруднення та наслідки воєнних дій. Встановлено тенденцію до підвищення мінералізації та солоності води, що впливає на фізико-хімічний склад водного середовища. Наведено результати гідрохімічного моніторингу за 2016–2021 рр., які свідчать про наявність у воді нафтопродуктів, фенолів, нітритного азоту та інших шкідливих речовин. Особливу увагу приділено акваторії морського порту м. Миколаєва як зоні підвищеного екологічного навантаження. Підкреслено необхідність постійного моніторингу та вдосконалення природоохоронних заходів для збереження водних екосистем. Зроблено висновок про погіршення екологічного стану водних ресурсів регіону під впливом антропогенних і техногенних чинників.

ДОСЛІДЖЕННЯ АКУМУЛЯЦІЇ 137Cs ВОДОРОСТЯМИ Cladophora fracta У ВОДНИХ ОБ’ЄКТАХ ГИРЛА РІЧКИ ПІВДЕННИЙ БУГ

Людмила Григор’єва — 2026-05-28

У роботі досліджено динаміку вмісту радіонукліду 137Cs у нитчастих водоростях Cladophora fracta річок Арбузинка, Мертвовод і Південний Буг упродовж 1985–2025 рр. Проведено оцінку радіаційної обстановки у водних екосистемах, гідродинамічно пов’язаних зі ставком-відстійником каналізаційних вод Південноукраїнської АЕС. Встановлено, що максимальні рівні питомої активності 137Cs спостерігалися у 1988–1990 рр., після чого відбулося поступове зниження показників. Підвищений вміст радіонукліду у водоростях річок Арбузинка та Мертвовод пояснюється нерівномірним стоком із водозборів і додатковим впливом рідких скидів АЕС. У 2025 році радіаційна обстановка характеризувалася стабільними показниками забруднення.

ПЛАВНЕВА РОСЛИННІСТЬ ВОДОЙМ ПІВДЕННО-БУЗЬКОЇ ЕКОСИСТЕМИ У ФІТОРЕМЕДІАЦІЙНИХ ЗАХОДАХ

Людмила Григор’єва — 2026-05-28

У роботі розглянуто акумуляційні властивості водяної рослинності нижньої течії річки Південний Буг і Бузького лиману щодо важких металів та радіонуклідних полютантів. Особливу увагу приділено нитчастим водоростям роду Cladophora та вищим водяним рослинам роду Potamogeton, які є важливими компонентами водних екосистем регіону. Оцінювання здатності рослин до накопичення забруднювачів здійснювали за коефіцієнтами біологічного поглинання. Встановлено, що для більшості металів значення коефіцієнтів перевищують одиницю, що свідчить про активне накопичення полютантів водною рослинністю. Отримані результати підтверджують підвищений рівень техногенного забруднення нижньої течії Південного Бугу та Бузького лиману важкими металами.

ПРОСТОРОВА ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНИХ РИЗИКІВ ПРОМИСЛОВОЇ ЗОНИ м. ЖИТОМИРА ЗАСОБАМИ GIS

Ярослав Грошев — 2026-05-28

Виконано просторову оцінку потенційних екологічних ризиків промислової зони м. Житомира засобами GIS на основі відкритих геоданих. Оцінювання проведено за чотирма факторами: близькість до промислових територій, магістральних доріг, водних об’єктів та віддаленість від зелених насаджень. За результатами моделювання встановлено переважання середнього рівня ризику (72,0% площі), тоді як високий ризик (16,7%) просторово тяжіє до промислового ядра та транспортної інфраструктури. Отримана картосхема може бути використана для попередньої оцінки екологічної безпеки урбанізованих територій.

ЕКОЛОГІЧНІ РИЗИКИ ЗАБРУДНЕННЯ ҐРУНТІВ ТА ПОВЕРХНЕВИХ ВОД АГРОХІМІКАТАМИ

Дар'я Давидчук — 2026-05-28

Розглянуто екологічні ризики, пов’язані із застосуванням мінеральних добрив і пестицидів у сільському господарстві. Проаналізовано механізми міграції агрохімікатів із орних земель у ґрунти та поверхневі водні об’єкти, а також їхній вплив на фізико-хімічні та біологічні властивості ґрунтів і якість води. Визначено основні екологічні загрози, зокрема деградацію родючого шару ґрунтів, хронічне токсичне навантаження на агроекосистеми та евтрофікацію водойм. Обґрунтовано напрями мінімізації негативного впливу агрохімікатів через раціональне землекористування, дотримання екологічно обґрунтованих норм внесення добрив, використання ґрунтозахисних технологій і систем екологічного моніторингу.

ПОШИРЕННЯ ЦІАНОБАКТЕРІАЛЬНИХ «ЦВІТІНЬ» У ВОДОСХОВИЩАХ І МОЖЛИВОСТІ ЇХ КОНТРОЛЮ

Ніна Іванова — 2026-05-28

Ціанобактеріальні «цвітіння» є одним із найпоширеніших проявів евтрофікації у прісноводних екосистемах, зокрема у водосховищах. Їх інтенсивність і частота зростають під впливом антропогенних факторів і кліматичних змін. Показано, що водосховища створюють специфічні гідрологічні умови, які сприяють масовому розвитку ціанобактерій, що потребує впровадження комплексних підходів до моніторингу та управління.

СТВОРЕННЯ КОНЦЕПЦІІ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЕВНИХ НАСАДЖЕНЬ МІСЬКИХ ЗЕЛЕНИХ СИСТЕМ В УМОВАХ КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН

Ірина Іванько — 2026-05-28

Бойові дії в Україні спричинили значні руйнування міських територій і деградацію зелених систем, ключовим елементом яких є деревні насадження. Відновлення цих систем потребує нових підходів з огляду на безпрецедентний рівень забруднення та трансформації урбоекосистем. Додатковим викликом виступають кліматичні зміни, що суттєво впливають на стійкість і функціональність деревостанів. У зв’язку з цим постає необхідність розробки нових методологічних засад і практичних рекомендацій для ефективного відновлення та управління міськими зеленими системами у повоєнний період.

КОМПЛЕКСНА ПЕРЕРОБКА БІОМАСИ ZOSTERA MARINA ЯК ОСНОВА ДЛЯ РОЗВИТКУ «СИНЬОЇ БІОЕКОНОМІКИ» УКРАЇНИ

Анастасія Караюмер — 2026-05-28

Досліджено можливості комплексної переробки Zostera marina як сировини «синьої біоекономіки». Метою роботи було оцінити склад біомаси та перспективи вилучення цільових продуктів. Отримані результати демонструють потенціал біомаси для виробництва біокомпозитів, біопалива та харчових і фармацевтичних інгредієнтів. , що узгоджується з Біоекономічною стратегією ЄС та Цілями сталого розвитку ООН

СТВОРЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ ІННОВАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ БІОХІМІЧНИХ МАРКЕРІВ СТАНУ ДЕРЕВ ДЛЯ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ У ФІТОРЕМЕДІАЦІЇ

Вікторія Кацевич — 2026-05-28

Сучасні екологічні виклики, пов’язані з деградацією земель, техногенним забрудненням та наслідками воєнних дій, зумовлюють необхідність пошуку ефективних і екологічно безпечних технологій відновлення природних екосистем. Одним із перспективних напрямів є фіторемедіація – використання рослин для очищення та стабілізації забруднених ґрунтів. Попри значний прогрес досліджень в цьому напрямі, більшість сучасних робіт зосереджена на трав’янистих рослинах, тоді як потенціал деревних видів залишається недостатньо дослідженим. Водночас саме деревні рослини можуть забезпечувати довготривалу стабілізацію забруднених територій та сприяти відновленню екосистемних функцій ґрунтів. Одним із ключових напрямів сучасних досліджень є пошук надійних біохімічних індикаторів, що дозволяють оцінити реакцію рослин на вплив забруднювачів та визначити їхній фіторемедіаційний потенціал.

МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ КЛІМАТИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ НА ФОРМУВАННЯ ПОТЕНЦІЙНИХ АРЕАЛІВ ВЕКТОРНИХ ВИДІВ КОМАРІВ У ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОМУ ПРИЧОРНОМОР’Ї

Євген Коржов — 2026-05-28

Досліджено вплив сучасних кліматичних змін на формування умов для поширення епідеміологічно небезпечних комарів у Північно-Західному Причорномор’ї. Проаналізовано багаторічні метеорологічні дані восьми станцій та результати ентомологічного моніторингу в Одеській області. Встановлено стійке підвищення температури повітря, зміну режиму опадів і подовження теплого періоду, що сприяє розширенню ареалів тропічних і субтропічних видів комарів. Підтверджено появу інвазійного виду Aedes albopictus та нових для фауни України представників комплексу Anopheles maculipennis s.l., що свідчить про зростання епідеміологічних ризиків регіону.

ВПЛИВ ВІЙСЬКОВИХ ДІЙ НА ЯКІСТЬ ВОДИ ТА ЕКОЛОГІЧНУ БЕЗПЕКУ РІЧКИ ДНІПРО В ОКОЛИЦЯХ МІСТА ХЕРСОН

Ігор Кузик — 2026-05-28

У роботі досліджено вплив військових дій на гідроекологічний стан річки Дніпро в околицях міста Херсон. На основі аналізу результатів моніторингу якості води виявлено значне погіршення її фізико-хімічних показників. Зокрема, зафіксовано перевищення ГДК за нітрит-іонами у 1,5 рази та за показника БСК₅ у 1,57 рази. Визначено основні джерела забруднення, пов'язані з руйнуванням каналізаційної інфраструктури, потраплянням продуктів детонації та нафтопродуктів у водне середовище.

ВПЛИВ БОЙОВИХ ДІЙ НА ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ УГІДЬ ТА ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

Наталія Кузнецова — 2026-05-28

Воєнні дії на території України спричинили безпрецедентне навантаження на довкілля, особливо на сільськогосподарські угіддя та водні об’єкти. Забруднення ґрунтів важкими металами, нафтопродуктами, вибуховими речовинами, руйнування меліоративних систем, підтоплення територій та забруднення акваторій створюють довгострокові загрози екологічній безпеці. У статті наведено оцінки масштабів ураження агроекосистем, проаналізовано основні чинники антропогенного впливу та окреслено першочергові заходи для відновлення.

ВПЛИВ АБІОТИЧНИХ ФАКТОРІВ НА ФОРМУВАННЯ ІХТІОФАУНИ ПРІСНОВОДНИХ ЕКОСИСТЕМ

Лія Кузнєцова — 2026-05-28

У тезах розглянуто вплив абіотичних факторів на формування іхтіофауни прісноводних екосистем. Показано значення гідрологічного, температурного, оптичного та газового режимів водойм у формуванні структури іхтіоценозів. Встановлено, що зміни гідрологічного режиму, прозорості води та кисневого балансу впливають на умови існування, розмноження та кормову базу риб, що визначає чисельність і видовий склад популяцій.

ЕКОЛОГО-ЦЕНОТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НОВОГО МІСЦЕЗРОСТАННЯ HYACINTHELLA LEUCOPHAEA (K.KOCH) SCHUR НА ПОЛТАВЩИНІ (УКРАЇНА)

Анна Левицька — 2026-05-28

У даній публікації надається еколого-ценотична характеристика нового місцезростання Hyacinthella leucophaea – регіонально рідкісного для Полтавської області созофіта. Наводяться особливості біотопу з H. leucophaea, деякі демекологічні показники та акцентується на необхідності збереження та охорони нового місцезнаходження виду.

ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ РІЧКИ ТЕРЕБЛЯ У МЕЖАХ НПП «СИНЕВИР»

Іван Лугош — 2026-05-28

Проведено систематичне дослідження (2024-2025 рр.) щодо оцінки екологічного стану води річки Теребля у мажах НПП «Синевир». Встановлено погіршення стану води (після населених пунктів) річки Теребля за деякими гідрохімічними показниками (блок показників трофо-сапробіологічного стану та показників вмісту специфічних речовин), що пов’язано з антропогенною діяльністю.

АНАЛІЗ ТА МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ ПОВІТРЯ В ЗАПОРІЖЖІ В УМОВАХ ВІЙНИ

Денис Малий — 2026-05-28

У роботі аналізується стан атмосферного повітря в промисловому центрі Запоріжжя. Визначено основні забруднювачі та їх джерела. Динаміку викидів розглянуто в контексті регіонального сталого розвитку та впливу військових дій.

ДЕКАРБОНІЗАЦІЯ СФЕРИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я: ДЕРЖАВНИЙ ПІДХІД У СВІТОВІЙ ПРАКТИЦІ ТА ПОЗИЦІЯ УКРАЇНИ

Юрій Олінеченко — 2026-05-28

Охорона здоров'я, як і кожен сектор суспільства, несе відповідальність за узгодження своїх дій та траєкторії розвитку у відповідності з Паризькою угодою, щоб запобігти найгіршим наслідкам зміни клімату. Україна продовжує курс на досягнення цілей сталого розвитку, зокрема, декарбонізацію, незважаючи на виклики воєнного стану. Державна політика та інвестиції в галузі охорони здоров'я в кожній країні мають бути орієнтовані на підтримку декарбонізації задля збереження умов для здорового життя.

ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ БАСЕЙНУ РІЧКИ ПІВДЕННИЙ БУГ

Юрій Панасюк — 2026-05-28

У роботі досліджено екологічний стан басейну річки Південний Буг у період 2025–2026 років. Розглянуто основні чинники, що спричиняють деградацію водної екосистеми, зокрема значну техногенну трансформацію, екстремальне біогенне забруднення у верхній течії, а також втрату здатності до самоочищення через надмірне зарегулювання русла. Визначено ризики для питного водозабезпечення стратегічних міст регіону та акцентовано увагу на необхідності масштабної реконструкції очисних споруд, відповідно до державного Плану управління річковим басейном на 2025–2030 роки.

ПРОБЛЕМИ КОМПЕНСАЦІЇ ШКОДИ ДОВКІЛЛЮ ВНАСЛІДОК ВІЙСЬКОВИХ ДІЙ В КОНТЕКСТІ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТЕРИТОРІЙ

Ірина Патока — 2026-05-28

Результатом дослідження є пропозиції щодо впровадження сучасних підходів до визначення компенсації за шкоду, завдану природним екосистемам внаслідок бойових дій, з метою відновлення деградованого довкілля.

ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ СУЧАСНИХ ЗМІН КЛІМАТУ НА АГРОСЕКТОР У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ УКРАЇНИ

Петро Переведенчук — 2026-05-28

Дослідження присвячене аналізові агрометеорологічного потенціалу Волинської області та його змінам в умовах регіональних проявів кліматичної динаміки. Агрокліматичні чинники є важливим показником ведення землеробства та аграрного виробництва у регіоні. Зміни клімату, зокрема, підвищення річних температур повітря, зміни режиму опадів, та зволоження, мають величезний вплив на сільське господарство, оскільки саме від агрометеорологічних умов залежить продуктивність відповідного напряму. Аналіз проведено на основі використання метеоданих періоду 2020 – 2024 рр. станцій Луцьк та Любешів. Оцінка агрометеорологічних чинників на об’єктивному рівні надасть можливість підібрати певний набір сільськогосподарських культур і сортів рослин, добре пристосованих до теперішніх та майбутніх змін клімату.

СОРБЦІЯ ІОНІВ АМОНІЮ ПРИРОДНІМ ЦЕОЛІТОМ СОКИРНИЦЬКОГО РОДОВИЩА РІЗНИХ ФРАКЦІЙ

Наталія Попович — 2026-05-28

Досліджено сорбційні властивості природного цеоліту Сокирницького родовища для вилучення іонів амонію з ґрунтів і води з метою підвищення екологічної безпеки сільського господарства.

ВАЛОРИЗАЦІЯ ОРГАНІЧНИХ ВІДХОДІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ЛИЧИНОК МУХИ ЧОРНА ЛЬВИНКА (HERMETIA ILLUCENS) В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Володимир Прилуцький — 2026-05-28

У роботі розглянуто валоризацію органічних відходів за допомогою личинок мухи чорна львинка (Hermetia illucens) як перспективний напрям екологічної біотехнології. Показано, що біоконверсія дає змогу зменшувати обсяги органічних відходів і отримувати цінні продукти – білково-ліпідну біомасу та фрас. Узагальнено переваги технології та її значення для циркулярної економіки і сталого розвитку.

ОЦІНКА СЕЗОННОЇ ДИНАМІКИ ІНДЕКСУ ПЛОЩІ ЛИСТЯ (LAI) У МОЛОДИХ НАСАДКАХ SORBUS INTERMEDIA (EHRH.) PERS., 1806 ДЛЯ МІСЬКОЇ ЕКОСИСТЕМИ

Анрдій Сабанський — 2026-05-28

Повний сезонний часовий ряд індексу ефективної площі листя (LAI 4 Ring) було отримано для 25 молодих особин Sorbus intermedia (Ehrh.) Pers., 1806 у міському ботанічному саду за допомогою цифрової напівсферичної фотографії (DHP) протягом вегетаційного періоду 2025 року (травень–жовтень). Середній сезонний ефективний LAI становив 1,51 ± 0,31 (діапазон 0,66–3,85). Повторний дисперсійний аналіз (ANOVA) підтвердив дуже значущі сезонні зміни (F = 31,90; p < 10⁻¹⁶). Набір даних надає перевірені наземні дані для моделювання міських екосистем та калібрування дистанційного зондування.

ВПЛИВ КОНЦЕНТРАЦІЇ КОАГУЛЯНТУ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ІНТЕГРАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ КОАГУЛЯЦІЯ-УЛЬТРАФІЛЬТРАЦІЯ ПРИ ОЧИЩЕННІ ВОДИ Р. ДНІПРО

Ольга Семінська — 2026-05-28

В роботі розглядається доцільність використання інтеграційного процесу коагуляції-ультрафільтрації для очищення річкової води до вимог води питного призначення та впливу мікродозу коагулянту на ефективність процесу.

ВПЛИВ ЗАРАЖЕННЯ CAMERARIA OHRIDELLA НА ХІМІЧНИЙ СКЛАД ЛИСТЯ AESCULUS GLABRA WILLD У МІСТІ ДНІПРО, УКРАЇНА

Світлана Ситник — 2026-05-28

Це дослідження вивчає, як зараження листовим мінуючим грибом кінського каштана впливає на метаболічний профіль листя Aesculus glabra в міських умовах Дніпра, Україна. За допомогою аналізу ГХ-МС дослідники виявили значне зниження хімічного різноманіття, при цьому кількість ідентифікованих сполук зменшилася зі 114 до 62 у зараженому листі. Результати вказують на значну метаболічну реорганізацію в умовах біотичного стресу, включаючи зменшення кількості сполук, пов'язаних з вуглеводами, та появу метаболітів, пов'язаних із захистом рослин. Ці результати підкреслюють адаптивні біохімічні реакції та пропонують розуміння для розробки стійких стратегій боротьби з зараженням листовим мінуючим грибом у міському середовищі.

ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ ОЗЕЛЕНЕННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПОДОЛАННЯ ЕФЕКТУ МІСЬКОГО ТЕПЛОВОГО ОСТРОВА

Ярослав Сліпенко — 2026-05-28

У роботі розглянуто проблему «ефекту міського теплового острова», що виникає через заміну природи асфальтом і бетоном. Це підвищує температуру в містах, шкодить здоров'ю людей та збільшує витрати на кондиціонування. Автори пропонують ефективне рішення — зелені дахи та вертикальне озеленення. Завдяки випаровуванню води й затіненню рослини працюють як природні терморегулятори. Вони знижують нагрівання дахів, очищують повітря і затримують дощову воду, що значно покращує якість життя у мегаполісах.

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ГІРЧИЦІ, СОНЯШНИКА ТА КУКУРУДЗИ У ФІТОРЕМЕДІАЦІЇ ҐРУНТІВ, ЗАБРУДНЕНИХ ВАЖКИМИ МЕТАЛАМИ (Рb, Cu)

Андрій Фисюк — 2026-05-28

Інтенсивне техногенне навантаження та наслідки воєнних дій призводять до накопичення у ґрунтах важких металів, зокрема свинцю і міді. Їхня токсичність негативно впливає на агроекосистеми та становить загрозу харчовим ланцюгам. Перспективним напрямом очищення є фіторемедіація — природоорієнтований метод, що ґрунтується на здатності рослин поглинати, трансформувати, фіксувати або стабілізувати токсичні елементи.

КІНЕТИКА ДЕГУМІФІКАЦІЇ ҐРУНТУ ПІД ВПЛИВОМ ВИСОКИХ ТЕМПЕРАТУР

Анастасія Чекрякова — 2026-05-28

У роботі досліджено кінетику розкладу гумусу під впливом високих температур (350–450 °C). За допомогою термографічного аналізу встановлено температуру початку горіння органічної речовини ≈210 °C. Доведено, що термічний вплив протягом 5 хвилин знижує вміст гумусу на 30%. На основі рівняння Арреніуса розраховано енергію активації дегуміфікації (Еа ≈ 63 кДж/моль), що підтверджує високу вразливість ґрунту до випалювання сухої рослинності.

ЕКОЛОГІЧНА НЕБЕЗПЕКА ПОТЕНЦІЙНОГО ВІДМИВАННЯ КОШТІВ ВІД ПОРУШЕНЬ У ПРИРОДОЗБЕРЕЖЕННІ

Наталія Внукова — 2026-05-28

Дослідження присвячено розгляду звітів та змін FATF з контролю за потенційними екологічними правопорушеннями в світовій системі фінансового моніторингу. Розглянуто сучасні напрями запровадження ризико-орієнтованого підходу до протидії легалізації злочинних доходів від екологічних злочинів. Визначено динаміку пошукових запитів в Google з 2004 року в Україні на тему екологічних порушень, який є волатильним з виділенням регіональних складових. Створення Зеленої платформи в Україні може сприяти впровадженню заходів з запобігання екологічним порушенням

ВПЛИВ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ МЕТАЛУРГІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ»

Тетяна — 2026-05-28

Розглянуто основні негативні чинники впливу на навколишнє природне середовище ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ».

СТРАТЕГІЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТЕРИТОРІЙ, ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД ТЕХНОГЕННИХ КАТАСТРОФ

Ольга Грама — 2026-05-28

У роботі обґрунтовано стратегію екологічної реабілітації ландшафтів, порушених внаслідок техногенних та воєнних впливів. Доведено пріоритетність екосистемного підходу та методів фіторемедіації для відновлення біологічної функціональності територій. Визначено ключові етапи деконтамінації, гідрологічної ревіталізації та ГІС-моніторингу постраждалих регіонів. Сформульовано принципи сталого відновлення на засадах екологічного імперативу.

УПРАВЛІНСЬКІ ТЕХНОЛОГІЇ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ В КОНТЕКСТІ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Олександр Гура — 2026-05-28

Обґрунтовано актуальність екологізації управління промисловими підприємствами в умовах посилення екологічних вимог і цифрової трансформації. Показано доцільність інтеграції екологічних цілей у стратегічне й операційне управління. Визначено роль цифрових інструментів моніторингу, аналітики та оцінювання у підвищенні екологічної результативності, зниженні ризиків і переході до превентивної моделі екологічного менеджменту.

ВИДАЛЕННЯ ЗВАЖЕНИХ ФРАКЦІЙ З ГАЗОВИХ ВИКИДІВ У СТРУМЕННО-БУЛЬБАШКУРАХОВИХ КОНТАКТОРАХ

Oleh Zhuha — 2026-05-28

Виробництво сухих молочних продуктів передбачає енергоємні сушильні установки, де дрібні частинки (0-30 мкм) часто втрачається з відпрацьованим повітрям. Хоча первинне очищення за допомогою циклонних блоків досягає ефективності 95-97,7%, фактичні втрати продукту можуть перевищувати 1% від потужності сушарки, особливо у старіших системах. Враховуючи, що дрібні частинки розміром менше 5 мкм схильні виходити з цих систем, існує чітка економічна та екологічна необхідність впровадження другого етапу очищення. Аналіз експериментальних даних показує, що ефективність уловлювання сухого молока з потоку повітря становить щонайменше 99%.

ОЦІНКА ТА АНАЛІЗ РИЗИКІВ СТІЙКОСТІ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ В УМОВАХ КІБЕРЗАГРОЗ

Ілля Демченко — 2026-05-28

У роботі розглянуто взаємозв’язок між кіберстійкістю об’єктів енергетики та транспорту та рівнем екологічної безпеки. Проаналізовано ризики виникнення техногенних аварій внаслідок кібератак на автоматизовані системи керування.

ВПЛИВ ОБМЕЖЕНОГО ВНУТРІШНЬОГО РИНКУ НА РОЗВИТОК ТЕХНОЛОГІЙ ПЕРЕРОБКИ ПЛАСТИКУ

Батир Халмурадов — 2026-05-28

У тезах досліджено вплив обмеженого внутрішнього ринку на розвиток технологій переробки пластикових відходів. Проаналізовано ключові логістичні та економічні бар’єри, що виникають у країнах із невеликим попитом на вторинну сировину. Окрему увагу приділено досвіду Ісландії як прикладу ефективної адаптації до ринкових обмежень.

ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ОПТОВОЛОКОННИХ БПЛА

Ілона Михальчук — 2026-05-28

У роботі проаналізовано проблему забруднення довкілля оптичним волокном, яке активно використовується для забезпечення комунікації з БПЛА. Показано, що накопичення волокна на рослинах прямо впливає на їх ріст та становить небезпеку для тварин. Одночасно з прямим механічним впливом оптоволокно створює хімічне забруднення через утворення мікропластику та виділення оксиду германію під час деградації.

ОЦІНКА ВПЛИВУ ВИКИДІВ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН НА АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ ПРИ ВИДОБУТКУ НАФТИ ТА ГАЗУ

Микола Москаль — 2026-05-28

У роботі здійснено екологічну оцінку впливу нафтогазової галузі на стан атмосферного повітря. Проаналізовано основні організовані та неорганізовані джерела викидів, визначено пріоритетні забруднювачі. Оцінено рівень техногенного навантаження за індексами забруднення атмосфери. Встановлено, що під час буріння вплив має тимчасовий характер, тоді як у районах тривалого видобутку спостерігається хронічне перевищення норм. Розглянуто сучасні методи моніторингу та заходи мінімізації викидів.

ВІЙНА ТА ЇЇ НАСЛІДКИ ДЛЯ ПОВЕРХНЕВИХ ВОДОЙМ

Олена Жукова — 2026-05-28

Нерівномірний розподіл водних ресурсів на території України, недостатнє очищення стічних вод перед їхнім скиданням у водойми, а також активні бойові дії значно погіршують стан поверхневих і підземних водних об'єктів. Як результат, спостерігається скорочення кількості джерел для водопостачання та зниження рівня централізованого водозабезпечення в малих населених пунктах. У перспективі це може спричинити серйозний дефіцит питної води в країні. Проблема забруднення водних ресурсів важкими металами та мікроелементами є однією з найважливіших як сьогодні, так і в найближчій перспективі. Це безпосередньо пов’язано з наслідками повномасштабного вторгнення, оскільки боєприпаси містять в собі безліч важких металів, які так чи інакше потрапляють у водні об’єкти.

ЕКОЛОГІЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ АВТОЗАПРАВНИХ СТАНЦІЙ У КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Валентин Бойко — 2026-05-28

У роботі розглянуто практичні підходи до екологічної модернізації автозаправних станцій з урахуванням сучасних умов трансформації енергетичного сектору. Проаналізовано основні джерела негативного впливу АЗС на довкілля, зокрема витоки нафтопродуктів, випаровування летких сполук та неефективне управління відходами. Окрему увагу приділено технічним рішенням, які дозволяють зменшити екологічні ризики: герметизації резервуарів, впровадженню систем рекуперації парів, цифровому контролю процесів зберігання і реалізації пального. Розглянуто приклади інтеграції електрозарядної інфраструктури та використання відновлюваних джерел енергії як напрямів трансформації АЗС. Обґрунтовано, що екологічна модернізація сприяє не лише зниженню негативного впливу на довкілля, а й підвищенню економічної ефективності та конкурентних позицій підприємств. Встановлено, що поєднання технологічних інновацій, управлінських рішень і змін у структурі попиту формує передумови переходу автозаправних станцій до більш стійкої моделі функціонування.

ЦИФРОВІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ДОРОЖНІМИ ІНФРАСТРУКТУРНИМИ ПРОЄКТАМИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Наталія Єгорченкова — 2026-05-28

Розглянуто можливості цифровізації управління дорожніми інфраструктурними проєктами для забезпечення екологічної безпеки. Обґрунтовано доцільність застосування геоінформаційних технологій, цифрового моніторингу та інтегрованого аналізу даних для виявлення, оцінювання й мінімізації негативного впливу дорожньої інфраструктури на довкілля.

ВПЛИВ ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ НА ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ҐРУНТІВ У МІСЬКИХ УМОВАХ

Лариса Черняк — 2026-05-28

У дослідженні проаналізовано вплив транспортних викидів на екологічний стан урбанізованих ґрунтів на прикладі міської автомагістралі. Експериментально досліджено екологічний стан проб ґрунту відібраних на різній відстані від автомагістралі. Зокрема,встановлено перевищення допустимого вмісту важких металів у досліджених пробах ґрунту.

ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ОЧИЩЕННЯ ВИХЛОПНИХ ГАЗІВ МАЛОПОТУЖНИХ БЕНЗИНОВИХ ЕЛЕКТРОГЕНЕРАТОРІВ ДЛЯ ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНОГО ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Валерій Колесник — 2026-05-28

У роботі досліджено проблемне завдання очищення вихлопних газів бензинових генераторів потужністю порядку 1 кВт. Проведено аналіз відомих методів сухої фільтрації, мокрого барботажу крізь вапняне молоко та їх комплексного застосування. Обґрунтовано ефективність синтезованого методу, заснованого на використанні зволожених волокнистих матриць, що поєднує механічне уловлювання сажі та хемосорбцію токсичних газів. Запропонована технологія очистки вихлопних газів дозволяє досягти прийнятного рівня екологічної безпеки автономних джерел енергії для людських помешкань при збереженні їх мобільності у надзвичайних ситуаціях.

ПОВОДЖЕННЯ З РАДІОАКТИВНИМИ ВІДХОДАМИ В УКРАЇНІ

Анна Комісар — 2026-05-28

Визначено сутність відходів та специфіку радіоактивних відходів. Розглянуто особливості поводження з радіоактивними відходами. Охарактеризовано загрози, що виникають через повномасштабну агресію з боку росії. Узагальнено різні джерела утворення радіоактивних відходів.

ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ УТИЛІЗАЦІЇ АКУМУЛЯТОРНИХ БАТАРЕЙ ЕЛЕКТРОМОБІЛІВ

Андрій Коновалов — 2026-05-28

Розглянуто сучасні підходи до утилізації акумуляторних батарей електромобілів, проаналізовано екологічні ризики їх накопичення та окреслено перспективні технології переробки. Особливу увагу приділено літій-іонним батареям як домінуючому типу енергетичних накопичувачів у транспортному секторі. Визначено основні виклики та запропоновано напрями вдосконалення системи поводження з відпрацьованими акумуляторами.

ПРОВЕДЕННЯ LCA-АНАЛІЗУ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ ХІМІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ

Михаїл Красюк — 2026-05-28

У роботі розглянуто особливості проведення LCA-аналізу життєвого циклу хімічних матеріалів. Обґрунтовано доцільність використання методології для оцінки екологічного впливу продукції та визначення напрямів його мінімізації в умовах сталого розвитку.

ЗЕЛЕНЕ БУДІВНИЦТВО ТА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ БУДІВЕЛЬ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ

Віктор Моздолевський — 2026-05-28

У роботі розглянуто питання розвитку зеленого будівництва та підвищення енергоефективності будівель в умовах сучасних викликів, зокрема військових дій, дефіциту енергоресурсів та нестабільного енергопостачання. Проаналізовано основні напрями впровадження ресурсозберігаючих технологій, використання альтернативних джерел енергії, систем накопичення електроенергії, термомодернізації будівель та автоматизації управління енергоспоживанням. Обґрунтовано, що впровадження принципів зеленого будівництва сприяє підвищенню енергетичної незалежності, стійкості інфраструктури та зменшенню негативного впливу на довкілля.

РОЛЬ ВІДНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ

Наталія Москальчук — 2026-05-28

У роботі досліджено трансформацію енергетичної системи України в умовах воєнного стану та обґрунтовано значення відновлюваних джерел енергії як ключового інструменту забезпечення енергетичної безпеки та сталого розвитку. Визначено доцільність переходу до децентралізованої моделі енергозабезпечення на основі розподіленої генерації, мікромереж та систем накопичення енергії. Запропоновано модель енергетичної автономії територіальної громади.

ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПІРОЛІЗУ ВТОРИННОЇ ВУГЛЕВОДНЕВОЇ Ї СИРОВИНИ

Андрій Пасльон — 2026-05-28

У роботі обґрунтовано переваги термохімічної деструкції вторинної вуглеводневої сировини як інструменту рекуперації ресурсів. Проведено аналіз впливу температурних режимів на вихід піроконденсату та запропоновано інженерні рішення, зокрема використання індукційного нагріву та консольного кріплення шнека, для стабілізації якості продуктів і підвищення енергоефективності процесу в межах циркулярної економіки.

УПРАВЛІННЯ ПОВОДЖЕННЯМ З ВІДХОДАМИ ВІД РУЙНУВАНЬ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ В УМОВАХ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Олена Сорочинська — 2026-05-28

У сучасних умовах значних руйнувань об’єктів інфраструктури та зростання техногенного навантаження на довкілля особливої актуальності набувають питання ефективного управління відходами, що утворюються внаслідок пошкодження транспортних підприємств та елементів транспортної інфраструктури. У роботі розглянуто проблеми організації системи поводження з відходами від руйнувань у транспортному секторі з урахуванням вимог екологічної безпеки. Проаналізовано основні джерела утворення таких відходів, їх склад та потенційні ризики для навколишнього природного середовища. Підкреслено значення комплексного підходу до організації системи поводження з відходами руйнувань, що передбачає використання сучасних технологічних рішень, удосконалення нормативно-правового забезпечення та впровадження принципів циркулярної економіки. Реалізація запропонованих підходів сприятиме зниженню негативного впливу відходів на довкілля, підвищенню рівня екологічної безпеки та ефективному відновленню транспортної інфраструктури.

ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ ПОДІЛЬСЬКОГО (БЕРДИЧЕВСЬКОГО) ЛВУМГ ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ»

Маргарита Сушкевич — 2026-05-28

Розглянуто вплив на довкілля Подільського (Бердичівського) лінійного виробничого управління магістральних газопроводів.

ВПЛИВ ЕСТЕРІВ ЖИРНИХ КИСЛОТ РОСЛИННИХ ОЛІЙ НА ВЛАСТИВОСТІ ДИЗЕЛЬНИХ ПАЛИВ

Віталій Циганенко — 2026-05-28

Біодизельні палива мають певні переваги у порівнянні з дизельними паливами нафтовоно походження. Зокрема, це стосується їх екологічних властивостей та здатності до біологічного відновлення рослинної сировини та сумісність з нафтовим дизельним паливом. У виробництві біодизелю зазвичай викристовують метанол, а також етиловий спирт. Проведено аналіз літературних даних для узагальнення впливу естерів рослинних олій на властивості дизельних палив, що впливають на роботу і потужність дизельних двигунів. На основі проведеного аналізу літературних даних показано, що етилові естери жирних кислот рослинних олій мають кращу теплоту згоряння та екологічні показники дизельних двигунів.

ЗАХИСТ ОБ’ЄКТІВ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Вероніка Якименко — 2026-05-28

У роботі представлено результати матричної оцінки природних ризиків для об’єктів критичної інфраструктури Сумської області від природних загроз. Оцінювання здійснено на основі визначення імовірності виникнення небезпечних явищ та тяжкості їх наслідків. Встановлено, що найвищий рівень ризику формують повені та паводки, підвищений – зимові екстремальні явища. Обґрунтовано пріоритетні напрями підвищення стійкості інфраструктури регіону.