Вісник Київського Авіаційного Інституту. Серія: Філософія. Культурологія

ГУМАНІСТИЧНИЙ АСПЕКТ КОМУНІКАТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ В СУЧАСНІЙ ОСВІТІ

2025-04-08T15:17:11+03:00

Анотація. Важливого значення в Україні набуває реформування освіти на гуманістичних засадах. Поява зазначеної орієнтації освіти зумовлена становленням гуманістичного «інноваційного суспільства». Необхідним чинником розвитку такого суспільства є наявність висококваліфікованих кадрів, від рівня компетентності (у тому числі у сфері комунікації) яких
залежить добробут і захист прав населення. Удосконалення організації освіти на гуманістичній основі можливе лише за умови існування комунікативної взаємодії, яка сприяє утвердженню особистості як найвищої соціальної цінності. У контексті
виховання гуманістично спрямованої особистості слід сприяти формуванню комунікативної компетентності, зокрема, й з
метою удосконалення критичного мислення і медіа грамотності.

КОМУНІКАТИВНИЙ ПРОСТІР ОСВІТИ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

2025-04-08T15:29:07+03:00

Анотація. У статті актуалізується антропологічна проблематика комунікативного простору освіти в умовах
інформаційного суспільства. Зокрема, акцентується увага на особливій значущості збереження міжособистісних
комунікацій у закладах освіти як простору для реалізації соціальних потреб людини в процесі формування
особистості. Показано, що інформатизація охопила всі сфери буття суспільства, суттєво вплинувши на
комунікаційні процеси, які тепер значною мірою залежать від Інтернету та інформаційно-комунікаційних технологій
(ІКТ). Водночас показано, що інформаційне суспільство має зворотній вплив на соціальні функції людини,
знеособлюючи спілкування та спричиняючи погіршення соціальних, або м’яких навичок здобувачів вищої освіти. У
свою чергу, це потребує нового осмислення змін біосоціальної природи людини.

НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ ТА ШЛЯХИ ЇЇ УТВЕРДЖЕННЯ В УМОВАХ МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМУ

2025-04-08T15:46:03+03:00

Анотація. Утвердження національної ідентичності в сучасному глобалізованому світі виступає як відповідь на
виклик мультикультуралізму. Одним з факторів утвердження національної ідентичності виступає формування
національного комунікативного простору. В статті окреслюються ключові аспекти розвитку національного
комунікативного простору в умовах сучасного суспільства.. Наголошується на важливості діалогу з традиційною
культурою, її творчого засвоєння для оптимального включення українського суспільства в процеси глобалізації при
збереженні власної національної ідентичності.

КОМУНІКАТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ МИСТЕЦТВА В РЕАЛІЯХ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

2025-04-08T15:55:45+03:00

Анотація. У статті здійснюється спроба дослідити комунікативний потенціал мистецтва, його природу, та
особливості в сучасній культурі інформаційного суспільства. Визначити і показати роль мистецтва в системі
сучасних форм культурної комунікації. В основі дослідницької розвідки лежить діалектичний метод, який
використовується на усіх рівнях аналізу для розкриття особливостей мистецтва як системи комунікації. Для
досягнення мети автор застосовує соціокультурний та міждисциплінарний методологічний підходи, які дозволяють
розглянути проблему в контексті соціально-філософських, естетичних, культурологічних, психологічних концепцій
Теоретичним підґрунтям дослідження стали роботи вітчизняних учених зпроблем культури і мистецтва в галузі
філософської антропології, філософії культури, етики та естетики. Специфіка художньої комунікації вирізняється
своєю можливістю переводити комунікацію на її вищий рівень – спілкування. Спілкування спрямоване завжди на
суб’єкт-суб’єктну взаємодію, взаємодію діалогічної відкритості, взаємності, емпатії. Мистецтво як форма духовної
культури, специфічна сфера творчої діяльності є водночас унікальною, особливою формою соціальної комунікації.
Це - живий, безпосередній, духовно-почуттєвий процес взаємодії та взаємозв’язку творця автора, реципієнта
(глядача, слухача, читача ), через посередника, яким є художній твір.

ЕТНОПОЛІТИКА ШВЕЦІЇ В УМОВАХ КУЛЬТУРНОГО РОЗМАЇТТЯ

2025-04-08T18:22:11+03:00

Анотація. У статті означається поліетнічний розвиток Швеції. Розглядається ретроспектива та перспектива
полікультурного поступу країни. Характеризується етнополітика Швеції в умовах розвитку культурного розмаїття.
Визначається специфіка культурної інтеграції мігрантів у шведський соціум. Звертається увага на утворення культурної
рівності в країні, як можливості досягнення міжкультурної толерантності. Проаналізована реалізація інтеркультурного
підходу в етнополітиці Швеції.

ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ СУЧАСНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ

2025-04-08T19:58:12+03:00

Анотація. Професійна культура зазнає регулярних змін: природа професії вимагає постійного удосконалення її
теоретичної бази та модернізації способів виконання професійних завдань. Разом із тим, зміни, що відбуваються в
професійній культурі сьогодні, вирізняються своїм масштабом, глибиною та високою динамікою і викликані, переважно,
результатами глобалізації, впливом вестернізації (американізації) на організаційний контекст професійної діяльності та
розвитком технологій. Дія цих факторів також визначає й основні тенденції трансформації професійної культури.
Виявленню таких тенденцій присвячена дана стаття.

ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАЦІЇ В ОСВІТНІЙ СФЕРІ ЦИФРОВОГО СУСПІЛЬСТВА

2025-04-08T21:05:58+03:00

Анотація. У статті досліджуються особливості комунікації в освітній сфері в умовах цифрової трансформації
освітнього процесу. Висвітлено як позитивні, так і негативні наслідки впливу цифрових технологій на розвиток
соціальних навичок студентів, зокрема, у процесі онлайн-комунікації. Наголошено на необхідності розвитку цифрової
компетентності викладачів та важливості дотримання єдності системи правил, що стане запорукою успішного
спілкування всіх учасників освітнього процесу.

ЦИФРОВІ КОЧІВНИКИ: СПОСІБ ПРАЦІ ТА СТИЛЬ ЖИТТЯ

2025-04-08T21:18:14+03:00

Анотація. У статті розглядається феномен цифрових кочівників – професіоналів, життя яких проходить у мандрах,
професійна діяльність реалізується за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. Досліджуються витоки та
причини цього явища, форми інституційної підтримки, які роблять життя цифрових кочівників простішим і
комфортнішим. Аналізуються результати соціологічних опитувань, які дозволяють сформувати узагальнений образ
цифрового кочівника. Здійснена спроба описати ідентичність та стиль життя цифрових кочівників. Робиться
висновок, що цифрове кочівництво стало можливим завдяки політичним та технологічним трансформаціям. Цифрове
кочівництво передбачає мобільне життя та дистанційний спосіб роботи, формує появу нової ідентичності, впливає на
соціальні, економічні процеси, культурну взаємодію. Для цифрових кочівників важливими є цінності нематеріального
характеру – саморозвиток, життєвий досвід, знайомство з іншими культурними традиціями.

АКСІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА ТА ОСВІТИ

2025-04-01T13:14:31+03:00

Сучасний світ, продовж свого існування зазнав чималого впливу, що стало причиною низки змін та
переосмислення людського існування загалом. У цьому контексті важлива роль відводиться освіті, яка відповідно до
загальних змін змінила і свої ціннісні орієнтири, адже вони є відображенням епохи, в якій існує людина. Крім цього, одним
із завдань освіти є підготовка людини до життя у діджиталізованому просторі у контексті реалізації цілей сталого
розвитку. Встановлено, що концепція сталого розвитку передбачає таку стратегію розвитку суспільства, за якої
забезпечується рівновага між вирішенням соціально-економічних проблем суспільства та збереженням довкілля. Тобто
мова йде про зміну ціннісних орієнтирів, адже техногенна цивілізація спричинила кризовий екологічний стан. У зв’язку із
цим у сучасному світі освіта повинна активно сприяти розвитку критичного мислення, культури відповідальності,
гнучкості й адаптивності. І в цьому форматі, як свідчить проведене дослідження, провідна роль відводиться саме
освіті, яка крім означеного, зобов’язана формувати цінності сталого розвитку в умовах застосування цифрових
технологій.

КЛАСИЧНИЙ ТА НЕКЛАСИЧНИЙ ІСТОРИЗМ

2025-04-01T14:01:46+03:00

Розглядається історизм як тип світогляду та його еволюція в європейській та вітчизняній науці у Х1Х – на початку ХХІ ст. Досліджуються соціально-культурні передумови та філософські засади трансформації класичної концепції історизму у його постмодерністську версію. Показано місце та роль принципу історизму у формуванні метафізичних основ національної ідеї як трансцендентного проекту, що виражає устремління та ціннісні установки народу. Доводиться, що без урахування культурних цінностей, принципів громадської організації, соціальних та інформаційних технологій неможливо осмислити та використовувати не лише сформовані наукою суспільні теорії, а й способи їхнього створення.

УНІВЕРСАЛЬНА ПРАВОВА СВІТ-ПАНОРАМА ЯК ОБРАЗ МАЙБУТНЬОГО

2025-04-02T10:35:22+03:00

Образ майбутнього розглядається у широкому й вузькому значеннях: як сукупність універсальних подій і як низка подій індивідуального життя. Образ майбутнього – складна конструкція, що репрезентує багатовимірність подальшого буття. Раціонально-логічне конструювання цього образу розширює «кут зору» на світ-панораму, тоді як інтуїція, як прояв несвідомого, спирається на вічні життєві константи, підтримуючи її стійкість на духовному рівні. Мета та завдання. Мета дослідження полягає в концептуалізації поняття «універсальна правова світ-панорама» в контексті конструювання образу майбутнього. Завданням дослідження є розгляд світ-панорами як трансцендентальної сфери права на підставі філософсько-правового, трансцендентального та метафізичного підходів. Методи дослідження. У дослідженні застосовуються філософсько-правовий підхід, загальна теорія права, концепція метаправа, трансцендентальний і метафізичний методи, а також філософське тлумачення правового ідеалу як похідного від трансцендентального права. Результати дослідження. «Універсальне право» визначено як загальний конструктивний і конструюючий початок, що формує схожі підходи до законотворчості, властиве різним, іноді кардинально несхожим, світовим правовим практикам та правовим дискурсам. Піднімаючись над наявними правовими системами, універсальне право апелює також до свого духовного образу – трансцендентального права, за умови побудови складнішого, якіснішого рівня взаємодії соціальних інститутів. Квінтесенцією універсального права є діада «Особистість – Мораль». Цілісна світ-панорама неможлива, якщо в ній не знаходять відображення: унікальна специфіка існування певної спільноти людей, особливості історичного, релігійного, соціально-економічного, політичного розвитку. Обговорення. Показано, що концепція майбутнього тісно пов’язана з науково-технічним прогресом і революцією, що змінює як світ-панораму, так і її правову основу. Стрімке прискорення змін у межах одного покоління трансформує саме бачення майбутнього. Завдяки новим науковим практикам – моделюванню й прогнозуванню – майбутнє постає не лише як перспектива, а як реальність. Висновки. Доведено, що модель майбутньої правової світ-панорами, як і будь-яка розумова модель, не є відображенням певного об’єкта у всій його складності та різноманітті, а представлена як спрощене уявлення про цей об’єкт, спроба його інтелектуального освоєння. Як така, модель усуває емоційне забарвлення. Однак світ-панорама є бажаним та очікуваним майбутнім, тому, навпаки, породжує емоції, пов’язані з оновленими почуттями добра, справедливості, свободи

СУЧАСНА КАРТИНА СВІТУ В ДІАЛОЗІ НАУКИ І РЕЛІГІЇ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ІДЕЇ ТА МЕТОДОЛОГІЇ

2025-04-02T10:41:20+03:00

У статті розглянуто діалог науки і релігії з фундаментальних проблем картини світу як сучасний тренд, що концентрує дослідницьку увагу на осмисленні новітніх наукових досягнень. На основі аналізу історичних типів відношення науки і релігії як феноменів культури в якості домінуючих моделей репрезентовано відношення конфлікту, незалежності та діалогу. У статті описані основні концепти, які використовуються для характеристики різних моделей взаємодії науки і релігії. Проаналізовано концептуальні ідеї теоретичних аргументацій теофізики, тонкого налаштування Всесвіту, розумного задуму, мультиверсу, теології науки та їхньої перспективи у формуванні основ сучасної картини світу. Запропоновано використання підходу соціальної філософії науки і трансдисциплінарної методології

КОМУНІКАЦІЯ В УМОВАХ ДЕТЕРИТОРІАЛІЗАЦІЇ: МІЖ ВІДЧУЖЕННЯМ І АДАПТАЦІЄЮ

2025-04-02T10:48:56+03:00

У статті розглядається комунікація в умовах детериторіалізації, що змінює політичні та економічні структури, соціальні зв’язки та механізми взаємодії. Аналізується, у який спосіб втрата територіальної зумовленості соціальної та інформаційної взаємодії впливає на формування комунікативних стратегій, сприяючи як відчуженню, так і адаптації. Відчуження проявляється у фрагментації соціальної ідентичності, інформаційній сегрегації, деформації комунікативних практик, зміні механізмів легітимації знання та соціальному відстороненні. Адаптація, навпаки, є можливою через формування нових комунікативних спільнот, реконструкцію гнучкої ідентичності та подолання інформаційних бар’єрів. Увагу приділено алгоритмічному управлінню комунікацією в цифрових середовищах, що може водночас сприяти інтеграції або посилювати соціальну ізоляцію. Висвітлено роль відкритих комунікативних структур, що дозволяють долати ефекти детериторіалізації та створювати нові моделі соціальної взаємодії.

ФІЛОСОФСЬКІ ЗАСАДИ ТЕОРІЇ ПОЛІТИЧНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

2025-04-02T11:18:50+03:00

У статті здійснюється аналіз філософських засад теорії політичної комунікації. Зазначається, що політика в найзагальнішому розумінні являє собою сукупність соціальних практик і дискурсів, пов’язаних із здійсненням влади, у яких реалізуються форми і методи управління суспільством, громадськими групами та їхніми відносинами. Стверджується, що філософська концептуалізація політичної комунікації задає фокус дослідницького погляду, формує певну оптику науково-філософської рефлексії, виступаючи засадничим критерієм, який структурує побудову різноманітних теоретичних конструктів, моделей і підходів до пояснення цього явища. Зокрема, в ході формування різноманітних філософських напрямів, концепцій і поглядів на комунікацію, узагальнюється філософське осмислення феномену комунікації з урахуванням теоретико-методологічних здобутків герменевтики, феноменології, аналітичної, прагматичної філософії тощо.

ФЕНОМЕН ЦИФРОВОГО КОЧІВНИЦТВА У ГЛОБАЛЬНИХ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСАХ: КОМУНІКАТИВНИЙ ВИМІР

2025-04-02T13:40:10+03:00

У статті досліджується комунікативний вимір цифрового кочівництва як феномену, що змінює сучасні моделі соціальної взаємодії та професійної мобільності. Аналізуються комунікативні стратегії цифрових кочівників, які забезпечують їхню дистанційну зайнятість, соціальну адаптацію та підтримку зв’язків у мережевих структурах. Особлива увага приділяється формуванню цифрових діаспор як нових спільнот, що компенсують відсутність традиційної соціальної інтеграції. Філософія комунікації дає змогу інтерпретувати цифрове кочівництво через концепцію мобільності та децентралізації комунікативних практик. Використовуючи ідеї номадології, а також теорії інформаційного суспільства, у статті розглянуто, у який спосіб цифрові кочівники вибудовують власні моделі комунікації, уникаючи територіальних та інституційних обмежень. Висновки дослідження підкреслюють необхідність подальшого аналізу впливу цифрового кочівництва на структури соціального спілкування, державну політику та механізми комунікативної інтеграції в умовах цифрової глобалізації

МІЖКУЛЬТУРНА ВЗАЄМОДІЯ В КОНТЕКСТІ РЕЛІГІЙНОЇ КОМУНІКАЦІЇ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АСПЕКТ

2025-04-02T13:44:05+03:00

У статті розглядається міжкультурна взаємодія у контексті релігійної комунікації, показуються особливості становища людини як суб’єкта комунікативної діяльності у релігійній сфері в умовах сучасного інформаційного суспільства. Проаналізовано загальні умови формування середовища релігійної комунікації у зв’язку з розвитком сучасних інформаційно-комунікативних технологій. Визначаються особливості трансформації соціокультурних засад у процесах здійснення релігійної комунікації в умовах сучасних науково-технічних та соціокультурних викликів

СПЕЦИФІКА ЦІННОСТЕЙ НАУКОВОГО ЗНАННЯ

2025-04-02T13:48:53+03:00

Стаття присвячена актуальній проблемі дослідження специфіки цінностей наукового знання. Розглянуто дві цінності наукового знання: когнітивну та інструментальну. Показано прямопропорційність їхнього взаємозв’язку та взаємообумовленості. Значення цих цінностей наукового знання обумовлюється регулятивною функцією науки, яка може бути спрямована переважно чи на пристосування до середовища, чи на його перетворення. Досліджено специфіку затребуваності цінностей наукового знання на різних етапах розвитку суспільства та науки. Розглянуто фундаментальні та прикладні дослідження як такі, що спрямовані на створення та реалізацію когнітивної та інструментальної цінностей наукового знання

АНТРОПОЛОГІЧНИЙ ВИМІР ВІРТУАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ

2025-04-02T13:56:07+03:00

В інформаційну епоху широке розповсюдження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій стає основою для створення світу віртуальної реальності VR («virtual reality»). У світі віртуальної реальності людині відкривається необмежений світ можливостей для формування нових моделей поведінки, спілкування, способу життя, відбувається витіснення традиційних моральних цінностей та формування нової етики інформаційної епохи. У життєвому просторі «virtual reality» людина постає як суб’єкт, що збирає, обробляє і перетворює інформацію відповідно до своїх потреб і, як творець, деміург, що забезпечує її існування та розвиток. Користувач інформаційно-комунікаційних технологій, занурюється у віртуальну реальність, творить її у її ж середовищі. Тобто людина творить віртуальну реальність, але створює її аж ніяк не довільно, не просто реалізує власні бажання, а за існуючими законами конструювання, закладеними в її світогляді. Отже, «virtual reality» залежить від індивідуальних особистісних характеристик користувача, особливостей його мислення і уяви, її не можна однозначно розглядати, як об’єктивну чи суб’єктивну реальність. Вона ніби перебуває у просторі між двома реальностями (суб’єктивною та об’єктивною) і отримує новий онтологічний і антропологічний вимір

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ОСВІТИ: ДОЛЯ ФІЛОСОФІЇ ЯК ДИСЦИПЛІНИ ГУМАНІТАРНОГО ЦИКЛУ

2025-04-02T14:27:33+03:00

У статті досліджується проблема цифрової трансформації освіти та ролі філософії у підготовці молоді у вищих навчальних закладах. Показано особливості формування відповідної освітньої парадигми та нових форм комунікації під час адаптації до нових умовах існування людства. Наголошено на тому, що особливе місце в формуванні світогляду та креативного мислення людини ХХІ століття належить освіті як основному чиннику не тільки передачі, а й адаптування наукового знання наступному поколінню. Зазначено, що різноманітні потреби сучасної людини сформували «екологію освітнього попиту», що спонукає до змін на рівні вищої освіти. При цьому ігнорується факт розбіжності принципів досягнення мети в таких галузях як економіка та освіта. Виявлено, що споживацькі цінності сучасної людини, її нездатність повноцінно проживати в інформаційному суспільстві, можуть призвести до самознищення людства через різні форми війн та техногенних і природних катастроф. Зменшення годин у навчальних планах вищих навчальних закладів щодо вивчення філософії, чи повне викорінення цієї дисципліни з навчального процесу, прискорить процеси самознищення людства. Адже саме завдяки філософії людина навчається мислити цілісно як відповідальна особистість, що сприяє новим комунікативним формам у соціумі та відповідальному ставленню до навколишнього середовища.

МЕТАФІЗИЧНЕ МИСЛЕННЯ: АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ

2025-04-02T15:13:57+03:00

У статті розглядається традиція метафізичного мислення у контексті його зіставлення з постметафізичними підходами сучасної філософії. Актуальність теми обґрунтовується необхідністю зважання у сучасному науковому дискурсі на культуру метафізичного мислення як підставу теоретичних пошуків універсальних основ людського буття. Зроблено висновок: постметафізичне мислення не замінює метафізику, а лише розширює її тематику та межі метафізичного мислення.

ТРАНСФОРМАЦІЇ КУЛЬТУРИ КОМУНІКАЦІЇ ТА ІНТЕРАКЦІЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

2025-04-02T15:45:58+03:00

У статті осмислюються особливості трансформації культури комунікації та процесів інтеракції в галузі охорони здоров’я під впливом повсюдного застосування інформаційно-комунікаційних технологій у медичній галузі. Показано, що виникнення нових технічних засобів комунікації в медичному середовищі, а також між фахівцями цієї галузі та пацієнтами суттєво впливає на характер інтеракції в зазначеній сфері суспільного життя. Обґрунтовано, що інтерактивні процеси, які відбуваються за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, набувають ознак безпосередньої взаємодії учасників комунікації.

МЕТАФІЗИКА ІНФОСФЕРИ ТА ЕТИЧНІ ВИКЛИКИ ГЕНЕРАТИВНОГО ШІ: НОВИЙ ЕТИЧНИЙ ЛАНДШАФТ

2025-04-02T15:51:50+03:00

Розвиток цифрових технологій та штучного інтелекту призвів до формування нового інформаційного середовища – інфосфери, де межі між реальним та віртуальним світом стають дедалі більш розмитими. Генеративні моделі штучного інтелекту (ШІ), такі як алгоритми глибокого навчання, здатні як аналізувати інформацію, так і створювати нові сенси, контент і навіть форми суспільної взаємодії. Це викликає серйозні філософські та етичні питання, які потребують осмислення в контексті нових досягнень індустрії 4.0.