ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ У ГОСПОДАРСЬКОМУ ТА ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСАХ

Анотація

Метою статті є виявлення проблем правозастосування інституту забезпечення позову у цивільному та господарському процесах і судової практики та формування пропозицій для їх вирішення. Методи дослідження: використано основні наукові методи - діалектики, формальної логіки, системного аналізу - для з’ясування змісту, ролі, поступового розвитку інституту забезпечення позову у цивільному та господарському процесах. Метод порівняльного аналізу дозволив виявити спільне, особливе, відмінне у забезпеченні позову у цивільному судочинстві на противагу господарському. Структурно-функціональний метод спільно з методом аналізу застосовано для дослідження видів забезпечення позову та їх взаємозв’язку, ефективності, виявлення проблем правозастосування, формування рекомендацій для вдосконалення інституту забезпечення позову. Результати: аргументовано доцільність існування інституту забезпечення позову; окреслено спільні види забезпечення позову у цивільному та господарському судочинстві, а також розкрито особливості їх змісту і правозастосування; проаналізовано сучасну судову практику щодо забезпечення позову; розкрито зміст основних видів забезпечення позову; з’ясовано, що окремі види забезпечення позову в цивільному процесі неефективні в умовах воєнного стану; виявлено, що в умовах воєнного стану введені додаткові процесуальні обмеження для застосування забезпечення позову; викладені пропозиції щодо вдосконалення застосування забезпечення позову. Обговорення: забезпечення позову на різних стадіях цивільного та господарського процесу; співмірність видів забезпечення позову; критерії для доцільності застосування забезпечення позову; зловживання забезпеченням позову та зустрічним забезпеченням.