ПАРАМЕТРИЧНІ МЕТОДИ ОБ’ЄМНО-ПРОСТОРОВОГО ФОРМУВАННЯ НОВИХ БУДІВЕЛЬ В ІСТОРИЧНО СКЛАДЕНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Анотація

Метою дослідження є обґрунтування та систематизація об’ємно-просторових методів формування нових об’ємів у історично складеному середовищі на основі параметричного підходу, а також визначення принципів їх параметризації через виокремлення та формалізацію ключових морфологічних, геометричних і композиційних характеристик середовища. Методологія. Дослідження базується на системному підході, в межах якого історично складене середовище розглядається як багатокомпонентна морфологічна система. Застосовано методи аналізу, синтезу, порівняння та морфологічного дослідження для виокремлення характеристик середовища і принципів інтеграції нових об’ємів. Ключовим інструментом виступає параметричне та генеративне моделювання, що дозволяє формалізувати геометричні, просторові та композиційні характеристики у вигляді змінних і обмежень, що забезпечує можливість системного формування та порівняння варіантів об’ємно-просторових рішень у межах визначених параметричних умов. Результати. Визначено та систематизовано об’ємно-просторові методи формування нових об’ємів у історично складеному середовищі, зокрема метод лінійного замикання, метод об’ємного включення, метод просторового доповнення та метод фасадної інтеграції, для яких встановлено характер просторового втручання та принципи взаємодії з існуючою забудовою. Виокремлено ключові групи параметрів, що визначають процес формування архітектурної форми, включаючи просторово-планувальні, габаритні, композиційні характеристики та параметри формотворення окремих елементів (атріумів, пасажів, накриттів тощо). Показано, що їх параметризація забезпечує формалізацію процесу інтеграції та дозволяє розглядати формування нових об’ємів як керований варіативний процес, у якому зазначені методи виступають як взаємопов’язані сценарії в межах єдиного параметричного підходу. Наукова новизна. Обґрунтовано підхід до формування нових об’ємів у історично складеному середовищі як системи об’ємно-просторових методів на основі параметричної логіки. Розвинено принцип параметризації морфологічних і композиційних характеристик середовища як керованих змінних формоутворення. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані для обґрунтування проєктних рішень при формуванні нових об’ємів у історично складеному середовищі. Запропоновані підходи слугують основою для розроблення алгоритмічних інструментів проєктування.