КЛАСИФІКАЦІЯ ОБ’ЄКТІВ КОЛЕКЦІЙНОГО ДИЗАЙНУ

Анотація

Дослідження спрямоване на подолання розрізненості підходів до опису об’єктів колекційного дизайну шляхом розроблення багатопара- метричної класифікації. Визначено чотири параметри: «Тиражність/Рідкісність», «Функціональність/Художність», «Ремесло/Виробництво» та «Визнання/Продаж», які в сукупності дають змогу формувати порівняльний профіль об’єкта за ступенем рідкісності, співвідношенням функції та художньої виразності, способом виготовлення й контекстом визнання та продажу. Методологія. Для досягнення мети застосовано комплекс наукових методів. Виконано систематизований огляд сучасної літератури й релевантних фахових джерел, що у сукупності з методом тематичного кодування дав змогу структурувати зібрані дані у зрозумілі тематичні блоки та виокремити повторювані ознаки, на підставі яких визначено та опрацьовано чотири параметри класифікації об’єктів колекційного дизайну та їхні рівні. Порівняльний аналіз практичних прикладів здійснено шляхом зіставлення п’яти об’єктів меблів за параметрами «Тиражність/Рідкісність», «Функціональність/Художність», «Ремесло/ Виробництво» та «Визнання/Продаж», що дало змогу сформувати профілі об’єктів і показати відмінності між галерейними, музейно визнаними та брендовими лімітованими зразками. Результати. За підсумками огляду фахових джерел визначено такі чотири ключові параметри класифікації об’єктів колекційного дизайну: «Тиражність/ Рідкісність», що охоплює діапазон від унікального екземпляра до малих серій з документально підтвердженим накладом; «Функціональність/Художність», для якого характерні як повністю утилітарні предмети, так і об’єкти з домінуванням естетичної складової частини; «Ремесло/Виробництво», що включає рівні з перевагою ручної праці або виробничого процесу або гібридні технологічні ланцюги; «Визнання/Продаж» про інституційне визнання, кураторський ринок або фірмові канали продажу. Визначені рівні цих параметрів інтегровано у класифікаційну структуру та апробовано на об’єктах колекційного дизайну, що сприяло їх систематизації, незважаючи на розрізнення з різних аспектів. Наукова новизна. У статті запропоновано інтегрований підхід до класифікації об’єктів колекційного дизайну на основі взаємодоповнювальних параметрів з рівнями кодування, що дає змогу формувати порівняльний профіль об’єкта й виходить за межі описів, зведених лише до обмеженості тиражу. Практична значущість. Результати можуть буть використані дизайнерами для аргументованої фіксації «колекційності» предметів, зокрема під час підготовки каталогів, виставкових досьє та аналітичних оглядів